Пісні

/ Благослови, Боже, / 2
Ше й Пречистая Мати,
Йу в цьому дому,
…?...
/ Пісеньки заспивати. / 2

/ Трийця по хати ходи / 2
Спаса за ручку води,
Спас Трийці питає,
/ Хто весіллєчко дбає. / 2

Дбає Маруся, дбає,
/ Татойко помагає. / 2

/ Наш роде хороший, / 2
Не жалуй ти грошей,
Йдіт із сіней до хати
/ Марусю спомагати. / 2

/ Хвалилася Маруся, / 2
Шо її рид богатий,
Йа прийшло спомагати,
/ Повтикали всі з хати / 2

/ Не стийте за плечима / 2
Не светіте й очима,
Йдіт із сіней до хати
/ Марусю спомагати. / 2

/ Хвалилася Маруся, / 2
Шо її рид богатий,
Йа прийшло спомагати,
/ Повтикали всі з хати. / 2

Як приїхав Толічок под ворота,
То й упала шапойка золота.

Ой приїхав хлопчина под ворота,
Та злетіла шапойка золота.

Ой як вийшла тещейка із хати,
То хотіла шапойку подати.

– Ни подавай, тещейко, хай лежить,
Поки моя Маруся прибежить.

/ Пишна тещейка, пишна, / 2
Протів зєтя не вийшла,
Як хоче зєтя мати,
/ Не треба гордувати. / 2

Зажурилася крутая гора.
Сватий вечір, крутая трава!

Що й не вродила шовкова трава.
Сватий вечір, шовкова трава!

Тілько вродився сам сад-виноград.
Сватий вечір, сам сад-виноград!

Сам сад-виноград, вишні-ягудки.
Сватий вечір, вишні-ягудки!

То налетіли райські пташечки.
Сватий вечір, райські пташечки!

То вийшла до їх Божая Мати.
Сватий вечір, Божая Мати!

Божая Мати стала гийшати.
Сватий вечір, стала гийшати!

Ой гийша-гийша, райські пташечки.
Сватий вечір, райські пташечки!

Не об’їдайте вишні-ягудки.
Сватий вечір, вишні-ягудки!

Бо нам ягудок та борзо* треба.
Сватий вечір, та борзо треба!

Пиво точити, сини женити.
Сватий вечір, сини женити!

Горілку гнати, дочки давати.
Сватий вечір, дочки давати!

А за тим словом та й бувай здоров.
Сватий вечір, та й бувай здоров!

Бувайте, пане царство, …?... Суди, Боже, на той рік дождати!

Котивсь віночок по полю,
/ Кличе дивочок додому. / 2

Ой моє ві-те, дивочки,
/ Возьміте мене на ручки. / 2

Возьміте мене додому,
/ Положіть мене в сторону. / 2

Хай я в стороні спочину,
/ Та й назад піду на ниву. / 2

Малейка ничка петривочка,
/ Ни виспалася попи дочка. / 2

Ой спала-спала, не доспала,
/ Шовкови шнури посукала. / 2

Шовкови шнури посукала,
/ Коней вороних попутала. / 2

Тико* єдного не спутала,
/ На того сіла й поїхала. / 2

На того сіла – й поїхала,
/ Свого татойка одвідала. / 2

Ой ти татойко, голубойко,
/ Приїдь до мене в гостинойку. / 2

Приїдь до мене в гостинойку,
/ Хоч на єдную годинойку. / 2


Ой пошли хлопци горди рвати,
Ой так далеко Петра ждати.

Не так Петра, як Івана,
Далеко дивкам до гуляння.

/ На городи верба росла, / 2
Там стояла дівча красна.

/ Вона красна, ще й вродлива, / 2
Її доля нещаслива.

/ Її доля нещаслива, / 2
Нема того, що любила.

/ Нема його, вже й не буде, / 2
Розраяли вражі люде.

/ Розраяли, розсудили, / 2
Щоб ми в парі не ходили.

/ А ми в парі ходить будем, / 2
І друг друга любить будем.

/ А як же ми любилися, / 2
Сухі дуби розвилися.

/ Ой як же ми перестали, / 2
То й зелени повсихали.

Ой були-були в пана Василя.
Сватий вечір, в пана Василя!

Сидить пан Василь й у конець стола.
Сватий вечір, й у конець стола!

Сидить він, сидить, головку склонив.
Сватий вечір, головку склонив!

Головку склонив, сльозойку вронив.
Сватий вечір, сльозойку вронив!

А з теї сльози три іскри пало.
Сватий вечір, три іскри пало!

Три іскри пало, три морі стало.
Сватий вечір, три морі стало!

В першому морі сам Биг* купався.
Сватий вечір, сам Биг купався!

В другому морі – в злото вбирався.
Сватий вечір, в злото вбирався!

А в третьому морі як сів на крислі.
Сватий вечір, як сів на крислі!

Як сів на крислі, то й списав писні.
Сватий вечір, то й списав писні!

Послав ангола до господара.
Сватий вечір, до господара!

Пан господаре, чи є ти вдома.
Сватий вечір, чи є ти вдома!

Як є ти вдома, одчиняй окна.
Сватий вечір, одчиняй окна!

Окна одчиняй, столи застилай.
Сватий вечір, столи застилай!

Столи застилай, все тисовиї.
Сватий вечір, все тисовиї!

Накладай хліби все пшоничниї.
Сватий вечір, все пшоничниї!

Надся до себе любого гостя.
Сватий вечір, любого гостя!

Любого гостя, самого Бога.
Сватий вечір, самого Бога!

То дасть тобі Биг й а три награди.
Сватий вечір, й а три награди!

Першу награду – й у твою хату.
Сватий вечір, й у твою хату!

Другу награду – то й у комирку.
Сватий вечір, то й у комирку!

Третю награду – й у твої хліви.
Сватий вечір, й у твої хліви!

Й у твою хату – щастя й здоровля.
Сватий вечір, щастя й здоровля!

В твою комирку – ше й жита мірку.
Сватий вечір, ше й жита мірку!

Й у твої хливи – скотини приплидку.
Сватий вечір, скотини приплидку!

А за тим словом та й бувай здоров.
Сватий вечір, та й бувай здоров!

Бувайте, пане, не сами з собой, з дитками, з жоной! Суди, Боже, й на той рик диждать і ще раз заколядувать!

Ой в саду, в саду вишня стояла.
Сватий вечір, вишня стояла!

А на тий вишні свича горіла.
Сватий вечір, свича горіла!

А з тиї свичі три іскри впало.
Сватий вечір, три іскри впало!

Три іскри впало, три морі стало.
Сватий вечір, три морі стало!

В першому морі сам Биг* купався.
Сватий вечір, сам Биг купався!

В другому морі в злото вбирався.
Сватий вечір, в злото вбирався!

А третьому морі як сів на крислі.
Сватий вечір, як сів на крислі!

Як сів на крислі, то й писав писні.
Сватий вечір, то й писав писні!

Послав ангола до господара.
Сватий вечір, до господара!

Пан господаре, чи є ти вдома?
Сватий вечір, чи є ти вдома!

Як є ти вдома, одчиняй окна.
Сватий вечір, одчиняй окна!

Окна одчиняй, столи застилай.
Сватий вечір, столи застилай!

Накладай хліби, все пшеничниї.
Сватий вечір, все пшеничниї!

Надся до себе любого гостя.
Сватий вечір, любого гостя!

Любого гостя, самого Бога.
Сватий вечір, самого Бога!

То дасть тобі Биг й а три награди.
Сватий вечір, й а три награди!

Першу награду – й у твою хату.
Сватий вечір, й у твою хату!

Другу награду – в твою комирку.
Сватий вечір, в твою комирку!

Третю награду – й у твої хліви.
Сватий вечір, й у твої хліви!

Й у твою хату – щастя й здоровля.
Сватий вечір, щастя й здоровля!

В твою комирку – ше й жита мирку.
Сватий вечір, ше й жита мирку!

Й у твої хливи – скотини приплидку.
Сватий вечір, скотини приплидку!

А за тим словом та й бувай здоров.
Сватий вечір, та й бувай здоров!

Ой висна-крисна,
Не хочеться робити.
Прийде літечко –
Без сорочки ходити.

А донаросте
Ще й лопух-лопушина –
То буде хвартух,
То ще й хвартушина.

Ой журавко, журавко,
/ Ой журавко, журавко,
Чого крачеш до ранку? / 2

Ой як же мнє не кричать
/ Ой як же мнє не кричать,
Як мнє високо летать? / 2

Одбилася й од роду,
/ Одбилася й об роду,
Як той камень у воду. / 2

Упав камень – та й лежить,
/ Упав камень – та й лежить,
А в чужині горе жить. / 2

Не дай, Боже, заболєть,
/ Не дай, Боже, заболєть,
Нема кому пожалєть. / 2

Пожаліє чужина,
/ Пожаліє чужина,
Не знатиме мать родна. / 2

Ой піду-но я й по лугу,
/ По зеленому морогу. / 2

Чи низ калини ламати,
/ Чи йти милого шукати. / 2

Я лід калини не зломню,
/ Я й миленького не знайду. / 2

Найшла милого в корчомці,
/ Завлікається дєвчонкой. / 2

Ой ти, зозулько рабейкая,
/ Чого ти така малейкая? / 2

Мене пташечки годували,
/ Мені їстойки не давали. / 2

Посадять мене на куточку,
/ Дають їй їсти в черепочку. / 2

Посадять мене на припечку,
/ Дають їй їсти в коритечку. / 2

Посадять мене на полици,
/ Й а сами їдять паляници. / 2

Ой у ліси при дубочку
/ Колихала Марусина сина й дочку. / 2

Колихала, ще й плакала,
/ До чого ж я, молодейка, дочекалась. / 2

Дочекалась, доходилась,
/ З молодейким козачейком спать ложилась. / 2

Спать ложилась та й заснула,
/ Насмеявся розпроклятий, я й не чула. / 2

Мамцю мою, мамцю рідна,
/ Поколиши дитя моє, бо я бідна. / 2

Поколишу, погуляю,
/ Сама піду на йулицю погуляю. / 2

Розколишу, розгойдаю,
/ Сама піду на йулицю погуляю. / 2

Ой іржи, іржи, сивий конику,
Попід гаєм йдучи.
/ Нехай зачує цяя дівчина,
В гаю жито жнучи. / 2

Ой як зачула, тяжко здихнула,
Ой гаю мий*, гаю,
/ Ой як кінь ірже в того козака,
Що вірно кохаю. / 2

Тече річейка, невеличенька
Схочу – перескочу.
/ Ой віддай мене, моя матінко,
За кого я схочу. / 2

Мати віддає, ще й наказує
В гостях не бувати.
/ Бо як прийдеш ти, моя донейко,
Та й вижену з хати. / 2

Терпіла рочок, терпіла другий,
Третій не стерпіла.
/ Перекинулась рабой зозулькой,
До роду летіла. / 2

Летіла селом, махнула крилом
Та й стала кувати
/ Старейка мати седить край вікна
Та й стала плакати. / 2

Старейка мати седить край вікна,
Рушник вишиває.
/ А найменший брат на порозі став,
Ружжо заряжає. / 2

– Ой позволь, позволь, моя матінко,
Цю зозулю вбити.
/ Бо вона кує, жалю завдає,
Тяжко мені жити. / 2

– Не позволю я, а мий* синочку,
Цю зозулю вбити,
/ Бо не знаєш ти, як твоїй сестрі
На чужині жити. / 2

Ой як зозулька, та й рабейка,
То й лети кувати.
/ Ой як сестричка, та й родненькая,
То прошу до хати. / 2

Перейшла хату, перейшла сіни
Та й сіла край столу.
/ За сльозойками, за дробнейкими
Не промовлю слова. / 2

Поки й моя грушка
Грушечки родила,
То поки й до мене
Родина ходила.

Перестала грушка
Грушечки родити,
Зриклася до мене
Родина ходити.

Сьостри мої, сьостри,
Сьостри, голуб’ята,
Приходьте до мене
Рокового свята.

Хоч я хліб купую,
То я й не скупая,
Хоч я хліб купую,
Я вас пошаную.

Єдно пошаную
То хлібом, то перцем,
То хлібом, то перцем,
Прошу щирим серцем.

Щедрик-ведрик,
З’їдся веприк!
Дай, Ярино, вареника,
Бо задушим Каленика!

А в цій хаті діди бородати!
З’їв кіт пирога – і нема чого дати!

Добрий вечор, вам,
До вашої хати!
Чи позволите
Заколядувати?

Сватий Юрій камні рубає.
Сватий вечір, камні рубає!

Камні рубає, церкву будує.
Сватий вечір, церкву будує!

Церкву будує з трома вікнами.
Сватий вечір, з трома вікнами!

В першому вікну – ясне сонечко.
Сватий вечір, ясне сонечко!

В другому вікну – ясні зіроньки.
Сватий вечір, ясні зіроньки!

Яснії зірки – мої дітойки.
Сватий вечір, мої дітойки!

Твої очі, ще й чорнії брови,
Твої очі чарують мене.
/ Все на світі віддав би за тебе,
Щоб любила, кохала мене. / 2

Ти три года до мене ходив же,
Про любов ти нічого й не сказав.
/ Перший раз у житті молодому
Ти про вірну любов запитав. / 2

Я на згоду нічого й не сказала,
Бо була ще зовсім молода.
/ Любовалась красою природи
І хотіла я жити сама. / 2

Заблискало блискучоє лезо,
І ніж гострий в руках промайнув.
/ Він ударив мене прямо в груди,
І ніж гострий в груді потонув. / 2

Я кричала від болю та жалю,
І у серці просила життя.
/ Але все це було пізно-пізно,
І життю не було вороття. / 2

Ходжу по ліси гукаючи,
/ Сини ягодки збираючи. / 2

Сини ягодки од паночок,
/ А зелепушки в черепочок. / 2

Сини ягодки для матюнки,
/ А зелепушки для свекрухи. / 2

Сини ягодки для татойка,
/ А зелепушки для свекорка. / 2

Ой як матьонка живилася,
/ Ой та свекруха дивилася. / 2