/ А три сестри брата мали,
Та й у військо вираджали. / 2
/ ‒ Іди, брате, не барися,
Та й додому повернися. / 2
/ ‒ Візьми, сестро, піску жменю,
Посій його по каменю. / 2
/ Як той пісок вгору зійде,
Тоді брат з походу прийде. / 2
/ Нема піску, нема сходу,
Нема брата із походу. / 2
/ Нема піску ‒ хвиля змила,
Нема брата ‒ куля вбила. / 2
/ А три сестри брата мали,
Та й у військо вираджали. / 2
Зазуле моя, сизокрилая,
/ Чув я про тебе, що застріляна. / 2
Якби в далині, то не жаль мені,
/ А так на горі, в шовковій траві. / 2
Дівчино моя, любов первая,
/ Чув я про тебе, що засватана. / 2
Якби в далині, то не жаль мені,
/ А так у селі, ще й сусід мені. / 2
До мене ходив, зі мною дружив,
/ Зі мною дружив, дівчину відбив. / 2
Дівчино моя, любов первак,
/ Любов первая, незабутняя. / 2
Дівчина моя по воду ішла,
/ По воду ішла, відерця несла. / 2
‒ Дівчина моя, не ходи сюда,
/ Не ходи сюда, не роби сліда. / 2
Бо я із тоски скопаю стежки,
/ Бо я із серця поб’ю відерця. / 2
‒ Відерець не бий, стежки не копай,
/ Зроби перелаз, це останній раз. / 2
Ой ти, Петре, Їване, Їване,
Йа вже твоя петрівочка минає.
Йа вже твоя петрівочка минає,
Половина літечка займає.
Половина літечка займає,
Тая Ніна чоловіка не має.
Чекай, чекай ти, Ніно, до весни,
Ой шоб твої русі коса підросли.
Ой ходила та Тетяна по полю,
Вибирала пшениченьку з коколю.
Як над’їхав той Їван, шапку зняв:
‒ Боже тобі, ти Тетяно, помагай.
Боже тобі, ти Тетяно, помагай,
Буде з пшениченьки коровай.
Буде з цеї пшениченьки, насіння.
Коли в тебе, ти Тетяно, весілля?
‒ У суботу, ти Їване, в суботу,
Бо я маю за тебе охоту.
У неділю, ти Їване, в неділю,
Бо я маю на тебе надію.
‒ Ой ти, дубе, дубе кучеравий, дубе,
/ Чом на тобі, дубе, два голуби гуде. / 2
Два голуби гуде, голубка воркоче:
/ ‒ Любив козак дівку, а тепер не хоче. / 2
Любив козак дівку, як місяць зірницю,
/ Тепер покидає, таку красавицю. / 2
‒ Покидай, покидай, плакати не буду,
/ Я ще молоденька, без пари не буду. / 2
‒ Ой ти, дубе, дубе кучеравий, дубе,
/ Чом на тобі, дубе, два голуби гуде. / 2
‒ Ой ти, діду, діду, біжи по калину,
/ Не наломиш мні калини ‒ я тебе покину. / 2
А діда вода по коліна залила,
/ Стоїть баба на березі та все дальше посила. / 2
‒ Ой ти, діду, діду, біжи по калину,
/ Не наломиш мні калини ‒ я тебе покину. / 2
А діда вода та й по шию залила,
/ Стоїть баба на березі та все дальше посила. / 2
‒ Ой ти, діду, діду, біжи по калину,
/ Не наломиш мні калини ‒ я тебе покину. / 2
А діда вода та й вже зовсім залила,
/ Стоїть баба на березі та все дальше посила. / 2
Суха береза в печі горіла,
Свекруха лиха вогонь залила.
Свекруха лиха вогонь залила,
Щоб я, молода, не вечерала.
Щоб я, молода, не вечерала,
Без вечороньки спатоньки лягла.