/ А в городі верба расна, / 2
Там стояла дівка красна.

/ Красна вона, ще й вродлива, / 2
Її доля не щаслива.

/ Її доля не щаслива, / 2
Нема того, що любила.

/ Нема його, ще й не буде, / 2
Розраяли чужі люде.

/ Розраяли, розсудили, / 2
Щоб ми в парі не ходили.

/ А ми в парі ходить будем, / 2
І друг друга любить будем.

‒ Віддай мене, мати, за кого я скажу,
/ Сім раз на день буду бита, нікому не скажу. / 2

Ой віддала мати, за кого я хтіла,
/ Засвистіла нагаєчка коло мого тіла. / 2

Нагайка свистіла, аж ся вигинає,
/ Білий рушник від слізочок та й не висихає. / 2

Іде мати в гості, в ворота ступає,
/ Сидить дочка на порозі, синці оглядає. / 2

‒ Доню моя, доню, що ж тебе боліло,
/ Що все тіло почорніло, а личко змарніло? / 2

‒ Мамо ж моя, мамо, я була у полі,
/ Вчора я ходила в поле, покусали бджоли. / 2

‒ Доню моя, доню, ой що ж то за бджілка,
/ Чом вона не покусала, як ти була дівка? / 2

‒ Вона не кусала, бо права не мала,
/ А тепер вона кусає, бо вже право має. / 2

Ой у полі дві березини,
/ Панна Тетяна біль білила. / 2

Ой біль білила, листи писала,
/ Ще й до батенька посилала. / 2

‒ Ой приїдь, приїдь, мій батеньку,
/ Забери в мене біль біленьку. / 2

‒ Ой не приїду, моя доню,
/ Бо в мене коні не ковані. / 2

Бо в мене коні не ковані,
/ В мене фурмани не згоджені. / 2

Ой у полі три березини,
/ Панна Тетяна, біль білила. / 2

Ой біль білила, листи писала,
/ Та й до матінки посилала. / 2

‒ Ой приїдь, приїдь, моя матінко,
/ Забери в мене біль біленьку. / 2

‒ Ой не приїду, моя доню,
/ Бо в мене коні не ковані. / 2

Бо в мене коні не ковані,
/ В мене фурмани не згоджені. / 2

Ой у полі три березини,
/ Панна Тетяна біль білила. / 2

Ой біль білила, листи писала,
/ Та й до милого посилала. / 2

‒ Ой приїдь, приїдь, мій миленький,
/ Забери в мене біль біленьку. / 2

‒ Ой я приїду, моя миленька,
/ Заберу в тебе біль біленьку. / 2

У мене коні підковані,
/ В мене фурмани погоджені. / 2

Ой у полі кирниченька муром мурована,
/ Кажуть люди, дівчинонько, що ти змальована. / 2

‒ Ой хоч би я змальована, та не задля тебе,
/ Не був же ти в мене в хаті, не піду за тебе. / 2

‒ Хоть не був я в тебе в хаті, та був на розмові,
/ Сподобав я біле личко, ще чорнії брови. / 2

Ти думаєш, дівчинонько, що я одну маю,
/ А я тебе, дівчинонько, десяту кохаю. / 2

Одна палить, друга варить, третя води носить,
/ А четверта ручки ломить, а п’ята голосить. / 2

Шосту люблю, сьому люблю, а восьму кохаю,
/ З дев’ятою ‒ на розмові, з десятою жити маю. / 2

Ой учора, ізвечора,
/ Пасла Маланка два качора. / 2

Ой пасла, пасла, загула,
/ Пішла шукати, заблудила. / 2

А заблудила в чистеє поле,
/ А в чистім полі ‒ плужок-горе. / 2

А в чистім полі ‒ плужок-горе,
/ А за тим плужком Василь ходе. / 2

‒ Ой Васильчику, мій ченчику,
/ Виведи мене на стежечку. / 2

Виведи мене на стежечку,
/ Посію тебе в городечку. / 2

Ой буду тебе поливати,
/ На день три рази поливати. / 2

На день три рази поливати,
/ За русу-косу прочепляти. / 2

Наша Маланка ‒ господиня,
/ На гополонці ложки мила. / 2

На гополонці ложки мила ‒
/ Ложку, тарілку упустила. / 2

Ложку, тарілку діставала,
/ Біленький фартух замочала. / 2

Ой повій, вітре, буйнесенький,
/ Висуши фартух білесенький. / 2

Нашій Маланці гіркая плата:
/ Пару калачів, горілки кварта. / 2
Добрий вечір!