Пісні

А в довгої лози
Скакали терном кози.
То в гору, то в долину,
То в рожу, то в калину.

Калино, не гнися,
Дівчино, не журися,
Дівчино, не журися,
В неділю віддасися.

Ой в довгої лози
Скакали терном кози
То в гору то в долину,
То в ружу, то в калину.

Калино, не гнися,
Дівчино, не журися,
Дівчино, не журися,
В неділю віддасися.

Діва Марія церкву збудувала.
/ Радуйся, небо, земля, веселися,
Христос народився! / 2

Церкву збудувала з трома куполами.
/ Радуйся, небо, земля, веселися,
Христос народився! / 2

А у тій церковці сяють три віконця.
/ Радуйся, небо, земля, веселися,
Христос народився! / 2

А в першім віконці сяє ясне сонце.
/ Радуйся, небо, земля, веселися,
Христос народився! / 2

А в другім віконці сяє ясний місяць.
/ Радуйся, небо, земля, веселися,
Христос народився! / 2

А третім віконці сяють ясні зорі.
/ Радуйся, небо, земля, веселися,
Христос народився! / 2

Зійди, козле, рано,
Зійди рано.
Покажи нам диво,
Постій з нами.

А як хлопці скачуть?
Зійди рано.
Ой як вони пляшуть,
Постій з нами.

Ой так хорошенько,
Зійди рано.
Ой так пригоженько,
Постій з нами.

Зійди, козле, рано,
Зійди рано.
Покажи нам диво,
Постій з нами.

Як дівчата скачуть?
Зійди рано.
Ой як вони пляшуть,
Постій з нами.

Ой так хорошенько,
Зійди рано.
Ой так пригоженько,
Постій з нами.

Зійди, козле, рано,
Зійди рано.
Покажи нам диво,
Постій з нами.

Ой як баби скачуть?
Зійди рано.
Ой як вони пляшуть,
Постій з нами.

Ой так нехарошо,
Зійди рано.
Ой так непригожо,
Постій з нами.

Зійди, козле, рано,
Зійди рано.
Покажи нам диво,
Постій з нами.

Ой як діти скачуть?
Зійди рано.
Ой як вони пляшуть,
Постій з нами.

Ой так нехарошо,
Зійди рано.
Ой так непригожо,
Постій з нами.

На тарільці сухий сир,
На тарільці...
На тарільці сухий сир,

Є у Зої гарний син,
Є у Зої...
Є у Зої гарний син.

А в Наташі гарна дочка,
А в Наташі...
А в Наташі гарна дочка.

Гарно шиє, добре жне,
Гарно шиє...
Гарно шиє, добре жне.

Кажуть люди: пара буде,
Кажуть люди...
Кажуть люди: пара буде.

Казав Сірожа, що візьме,
Казав Сірожа...
Казав Сірожа, що візьме.

Казала Юля, що піде,
Казала Юля...
Казала Юля, що піде.

Ой за городечком болото, болото.
Січи-рубай дерево, в нашім саду зелено,
Болото.

А у городечку золото, золото.
Січи-рубай дерево, в нашім саду зелено,
Золото.

А й у городечку царів син, царів син.
Січи-рубай дерево, в нашім саду зелено,
Царів син.

А за городечком царівна, царівна.
Січи-рубай дерево, в нашім саду зелено,
Царівна.

Проробив ворота з города, з города.
Ти вийди, царівно, з болота, з болота.

‒ Можна колядувати?
‒ Можна, можна.

Ой красна-расна в лузі калина.
Ой дай, Боже!

А ще найкраща Танічка в батька.
Ой дай, Боже!

В сінечки ввійшла – сінечки сяють.
Ой дай, Боже!

Сінечки сяють і пани встають.
Ой дай, Боже!

Всі пани встають, її питають.
Ой дай, Боже!

‒ Чия ти дочка, як паняночка?
Ой дай, Боже!

Чи ти попівна, чи королівна?
Ой дай, Боже!

‒ Я й не попівна й не королівна.
Ой дай, Боже!

Батькова дочка, як паняночка.
Ой дай, Боже!

Добривечір!

Ой поїхав мій миленький на всємірную войну,
/ Та й покинув Катерину на хазяйстві саму. / 2

В нього ненька, нерідненька, розпроклятая була,
/ Написала лист дрібненький та й у полк оддала. / 2

‒ Твоя жінка Катерина та й розбалувана,
/ З семи бочок мед-горілку повиточувала. / 2

З семи бочок мед-горілку повиточувала,
/ Твої коні воронії позаїжжувала. / 2

Твої коні воронії позаїжжувала,
/ Твої брички ще й тачанки порозкачувала. / 2

Як приїхав той Ванюша з семилітньої войни,
/ Стукнув-грюкнув, Катерино, ворітечка відчини. / 2

Вийшла, вийшла Катерина ворітечка відчинять,
/ Вийняв шаблю, вийняв гостру та й голівоньку відтяв. / 2

Покотилась голівонька по шовковій траві,
/ Полилася кров червона по вишитім рукаві. / 2

Ой скопаю, моя мамцю, градочку, градочку.

Та й посію, моя мамцю, грушечку, грушечку.

А вже наша грушечка ізійшла, ізійшла.

А вже наша грушечка підросла, підросла.

Вже на нашій грушечці бруньки є, бруньки є.

А вже наша грушечка зацвіла, зацвіла*.

Вже на нашій цвіт опав, цвіт опав.

Вже й на нашій грушечці грушки є, грушки є.

А вже нашу грушечку час трасти, час трасти.

* розцвіла

Ой ти, дубе, дубе, кучерявий дуже,
/ А на тобі, дубе, два голуби гуде. / 2

Два голуби гуде, голубка воркоче,
/ Любив козак дівку, а тепер не хоче. / 2

Любив дівку, як місяць зірницю,
/ Тепер покидає таку красавицю. / 2

Нехай покидає, плакати не буду,
/ Я ще й молоденька, без пари не буду. / 2

Тільки тої пари, що очики кари
/ Тільки по розмові, що чорнії брові. / 2

Чорні брови маю, та я й не журуся,
/ Тече биста річка, піду утоплюся. / 2

‒ Не топись, дівчино, марно душу згубиш,
/ Признайся по правді, кого вірно любиш. / 2

‒ Не люблю нікого, не скажу нічого,
/ Тоді правду скажу, як на рушник стану. / 2

На рушничок стала, рученьки зв'язала,
/ Тоді козакові всю правду сказала. / 2

Ой учора, ізвечора
Пасла Маланка два качора,
Пасла Маланка два качор(а).

Ой пасла, пасла, загубила,
Пішла шукати, заблудила,
Пішла шукати, заблудил(а).

Ой приблудила в чистеє поле,
А в чистім полі плужок оре,
А в чистім полі плужок ор(е).

А в чистім полі плужок оре,
А за тим плужком Василь ходить,
А за тим плужком Василь ход(ить).

‒ Ой Василю, Василечку,
Виведи мене на стежечку,
Виведи мене на стежечк(у).

Ой буду тебе поливати,
Ой щосуботи проривати,
Ой щосуботи прориват(и).

Наша Маланка господиня,
На ополонці ложки мила,
На ополонці ложки мил(а).

На ополонці ложки мила,
Ложку, тарілку упустила,
Ложку, тарілку упустил(а).

Ложку, тарілку упустила,
Тоненький фартух замочила,
Тоненький фартух замочил(а).

‒ Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький,
Висуши фартух тонесеньк(ий).

Наша Маланка неробоча,
На ній сорочка порубоча,
На ній сорочка парубоч(а).

Наша Маланка змерзла у п'яти,
Пустіть Маланку скоріш до хати,
Пустіть Маланку скоріш до хат(и).

Наша Маланка змерзла в зуби,
Пустіть Маланку скоріш до груби,
Пустіть Маланку скоріш до груб(и).


Щедрий вечір! Добрий вечір!
Добрим людям на здоровля!

Орел поле виорав,
Орел поле...
Орел поле виорав.

Пшеницею засіяв,
Пшеницею...
Пшеницею засіяв.

Крилечками заволочив,
Крилечками...
Крилечками заволочив.

Слізоньками примочив
Слізоньками...
Слізоньками примочив.

Роди, Боже, на цей дар,
Роди, Боже...
Роди, Боже, на цей дар.

Молодим хлопцям на коровай,
Молодим хлопцям...
Молодим хлопцям на коровай.

А дівчатам на калачі,
А дівчатам...
А дівчатам на калачі.

Щоб любили паничі,
Щоб любили...
Щоб любили паничі.

Скриповеє колесо,
Скриповеє...
Скриповеє колесо.

Вище тину стояло,
Вище тину...
Вище тину стояло.

Дивне диво видало,
Дивне диво...
Дивне диво видало.

Куда нелюб поїхав,
Куда нелюб...
Куда нелюб поїхав.

Під ним травка не зелена,
Під ним травка...
Під ним травка не зелена.

Під ним рута не зацвіла,
Під ним рута...
Під ним рута не зацвіла.

Під ним коник не вороний,
Під ним коник...
Під ним коник не вороний.

І сам нелюб не молодий,
І сам нелюб...
І сам нелюб не молодий.

Скриповеє колесо,
Скриповеє...
Скриповеє колесо.

Вище тину стояло,
Вище тину...
Вище тину стояло.

Дивне диво видало,
Дивне диво...
Дивне диво видало.

Куда милий поїхав,
Куда милий...
Куда милий поїхав.

Під ним травка зелена,
Під ним травка...
Під ним травка зелена.

Під ним ружа зацвіла,
Під ним ружа...
Під ним ружа* зацвіла.

Під ним коник вороний,
Під ним коник...
Під ним коник вороний.

І сам милий молодий,
І сам милий...
І сам милий молодий.

Варіант *рута

Темна нічка, темная, та і
Темна нічка, темная
Із вечора до рання.

Де ж я буду цю ніч спать, да і
Де ж я буду цю ніч спать,
Цю вечерю вечерять.

Повечеряю й сам, да і
Повечераю й сама,
Бо й миленького нема.

Ой як буде світати, да і
Ой як буде сітати,
Піду в поле блукати.

Всеньке поле ізійшла, да і
Всеньке поле ізійшла,
Миленького не знайшла.

Тільки знайшла калину, да і
Тільки знайшла калину,
Миленького могилу.

‒ Вставай, милий, не лежи, да і
Вставай, милий, не лежи,
Шлях-доріжку покажи.

‒ Ой не встану, милая, да і
Ой не встану, милая,
Бо й голівка больная.

С ким ти, мила, сюда йшла, да і
С ким ти, мила, сюда йшла,
Шо ти мене тут знайшла.

Чи з хмарою, чи з дощем, да і
Чи з хмарою, чи з дощем,
Ой чи з горем, чи з плачем.

‒ Не з хмарою, не з дощем, да і
Не з хмарою, не з дощем,
Тільки з горем та з плачем.