Пісні

А в городі барвінок,
Він низенько стелиться.
/ Десь мій милий Михайло
В чужім селі жениться. / 2

– Запрагай, брат, коника,
Коня сивогривого.
/ Та й поїдем в те село,
До моєго милого. / 2

Приїхали в те село,
Щось мені невесело.
/ Гляну на подвір’ячко –
В милого весіллячко. / 2

– Ой Михайло, Михайло,
Щось до нас наїхало?
/ Чи твоя родинька,
Чи, може, дружинонька? / 2

– Ой Тетяно, Тетяно,
Наливай же мед, вино,
/ Наливай горілочку,
Частуй мою жіночку. / 2

Ой Тетяно, Тетяно,
Оставайся дівкою.
/ Я поїду в те село
Із своєю жінкою. / 2

Мала мати одну дочку,
Мала мати одну дочку.
Тай купала у медочк[у].

А купала, сповивала,
А купала, сповивала,
Щастя-долі не вгадал[а].

Щастя-долі не вгадала,
Щастя-долі не вгадала,
За п’яниченьку віддал[а].

А п’яниця п’є, гуляє,
А п’яниця п’є, гуляє,
Прийде додому, жинку лай[є].

Біжи, міла, утопися,
Біжи, мила, утопися,
Бо ти ж мені не годись[шся].

Пішла міла аж до гаю,
Пішла мила аж до гаю,
Аж до синього (тихого) Дунай[ю].

Ой, Дунаю, Дунайочку,
Ой, Дунаю, Дунайочку,
Приймі ж мене, хазяйочк[у].

Пісня 1
Наше Купало обметено,
Ще й барвіночком обплетено.

Ще й васильками обтикано,
Нас на Купайло закликано.

Наше Купайло з верби-верби,
А ти, Іванку, прийди-прийди.

Якщо не прийдеш доріжкою,
То привеземо теліжкою.

А хто не прийде на Купайла,
То з нього вийде душа й пара.

Пісня 2
Ой на Івана, на Купала,
Чорна галочка купалася.

На бережку сушилася.
Дівка Ганнуся журилася.

А ще й рушнички не наткала,
А вже Іванка сподобала.

А ще й рушнички на верстаті,
А вже Іванко сидить в хаті.

Пісня 3
Через наше сельце несуть клен-деревце,
/ Дерево, клен-дерево, несуть клен-деревце. / 2

А з того деревця збудують церковцю,
/ Дерево, клен-дерево, збудують церковцю. / 2

А в тиї церковці аж три свічкі ясні,
/ Дерево, клен-дерево, аж три свічкі ясні. / 2

Перша свічка ясна – там Софія красна,
/ Дерево, клен-дерево, там Софія красна. / 2

Друга свічка ясна – там Олена красна,
/ Дерево, клен-дерево, там Олена красна. / 2

Третя свічка ясна – то Ганна прекрасна,
/ Дерево, клен-дерево, то Ганна прекрасна. / 2

Ой горав же мій миленький від льону до льону,
Тай вигорав мій миленький город на квасолю.

Посадила квасолечку та іду додому.
Заглянула у шиночок – п’є милий з кумой[у].

Ой чи ж тобі, кума моя, нема вдома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засіла?

Ой іду я додомоньку, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась – вечеря готова.

Наварила вечеряти, та й поклала ложки,
Сама сіла край стола, заплакала трошки.

Ой зайди-зайди, місяцю, за комору,
Ой вийди-вийди, дівчино, на розмову,
Ой вийди, вийди, дівчино, на розмов[у].

Я сіно косив – ти сіно громадила,
Ти ж мене любив – я ж тебе принадила,
Ти ж мене любив – я ж тебе принадил[а].

Ти сів, поїхав льогковой машиною,
Мене покинув з малою дитиною,
Мене покинув з малою дитиной.

Ти сів, поїхав лугами, берегами,
Мене залишив з тяжкіми ворогами,
Мене залишив з тяжкіми ворогам[и].

Ой там на горі, ой там на крутій,
/ Ой там сиділо пара голубів. / 2

Седіли вони, милувалися,
/ Сизими крильми обнімалися. / 2

Де взявся стрілець, стрілець-молодець,
/ Убив, розлучив пару голубів. / 2

Голуба убив, голубку лишив,
/ Узяв під полу, приніс додому. / 2

Узяв під полу, приніс додому.
/ Насипав пшенця аж по колінця. / 2

Голубка не їсть, голубка не п'є,
/ На крутую гору все плакати йде. / 2

Ой там на долині з Васильом садили дині,
/ По долині качалися, щоб нам дині в’язалися. / 2

І горілку пили, щоб здорові були,
/ Ще й у губки цілувались, щоб солодкі були. / 2

Ой пилося, пилося, поза пазуху лилося,
/ Ще й по білий пелені – на здоров’я мені. / 2

А у мене пелена не із ваших пелін,
/ Вона в мене вишита аж до самих колін. / 2

Ой там на долині з Васильом садили дині,
/ По долині качалися, щоб нам дині в’язалися. / 2

Чого дуб зелений?
Бо близько вода.
/ Чого дівка гарна?
Бо ще, бо ще й молода. / 2

Чого дівка гарна?
Бо ще й молода.
/ На чужу сторонку
Та й за…, та й заміж пішла. / 2

На чужу сторонку
Та й заміж пішла.
/ Здається, недавно –
Двадцять, двадцять три года. / 2

Здається, недавно –
Двадцять три года.
/ А вже ж та доріжка
Терном, терном заросла. / 2

Ой не так же терном,
Як ожиною.
/ Де я походила
Ще й ді…, ще й дівчиною. / 2