Пісні

Вітер з поля, хвиля з моря
/ Ой да довєла любов до горя. / 2

Свєт головушки кружиться
/ Ой да на плєчо арьол садится. / 2

- Садісь, садісь, арьол сизокрилий,
/ Ой да скажи правдоньку де мой милий. / 2

- А твой милий на работє
/ Ой да на літєйному заводі. / 2

- Що ж он робе, виробляє,
/ - Ой да мені грошеньки заробляє. / 2

- Не співай, не співай, соловейко,
Ой не співай у вишневом саду,
/ - Не скучай, моя мила, за мною,
Ой бо до тебе я більш не прийду. / 2

Не прийду я до тебе, не прийду,
Ой як бувало раніше ходив.
/ Думав брать я тебе за дружину,
Ой батько й мати мені не дали. / 2

Ой пійду ж я гулять між дівчатьми,
Ой усміхнеться до мене вона,
/ Що сидить між дівчатьми найкараща,
Ой то колись була мила моя. / 2

- Ой я ж тобі, милий, найкраща,
Ой так нащо ж ти покинув мене,
/ Ти шукав собі кращу й багатшу,
Ой бо багачка з приданим буде. / 2

- Я не кращу шукав, а багатшу,
Ой я хотів із приданим узять,
/ - Ой не знав же ти, славний козаче,
Ой що з багатством прийдеться вмирать. / 2

Ой піду я в ліс по дрова, наломаю маю.
Завіз мене дурний розум на чу... на чужу сторонк[у].

А в чужїй же сторононькі не батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, поють соловейк[и].

- Пойте, пойте, соловейки, всіма голосами,
А я пійду в сад зелений, вмиюсь, вмиюся сльозам[и].

Ой зірву я з рози квітку, та й пущу на воду.
- Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого род[у].

Пливла, пливла з рози квітка, та й стала кружиться,
Вийшла з хати стара мати та й ста... та й стала журитьс[я].

- Ой чого ж ти, з рози ківтка, так рано зовʼяла?
/ Ой чого ж ти, моя доня, така, така стара стал[а]? / 2

Ой ти ж орле сизокрилий, де ж ти високо літав?
/ Облітав я чисте поле, синє моречко шукав. / 2

Синє моречко глибока, нє видать у морі дна.
/ Я од мамєнькі дальоко, нє відала года два. / 2

Я у мамєньки кохалась, як та розочка цвєла,
/ За пʼяниченьку попала і завʼяла як трава. / 2

Вийди, мамінька, послушай рано утром на зарє,
/ Чи нє твоя донька плаче в чужой дальнєй сторонє. / 2

Ой учора із вечора
Пасла Меланка два качора
Пасла Меланка два качор[а].

Вона пасла, загубила,
Пішла шукати, зблудила,
Пішла шукати заблудил[а].

Приблудила в чисте поле,
Де Василечко плужком оре,
Де Василечко плужком ор[е].

А він оре ще й гукає,
Ще й на Меланку поглядає,
Ще й на Меланку погляда[є].

- Василечку, мій чирчичку,
Виведи ж мене на стежечку,
Виведи ж мене на стежечк[у].

Виведи ж мене на стежечку,
Посію ж тобі горошечку,
Посію ж тобі горошечк[у].

Я його буду шанувати,
На день три рази поливати,
На день три рази поливат[и].

Наша Меланка ложки мила,
Ложку, тарілку й упустила,
Ложку, тарілку й упустил[а].

Біленький хвартух замочила,
З буйненьким вітром говорила,
З буйненьким вітром говорил[а].

- Повій вітер буйнесенький,
Висуши фартух білесенький,
Висуши фартух білесеньк[ий].

Щоб матуся не узнала,
Щоб ледащою не назвала,
Щоб ледащою не назвал[а].

В нашом городі катран.. 3:08
А наш Василько як пан ясний,
А наш Василько як пан ясн[ий].

В нашом городі катрушечка,
Наша Меланка як душечка,
Наша Меланка як душечк[а].

А наш півень сизокрилий,
А наш Василько чорнобривий,
А наш Василько чорнобрив[ий].

3:47 ....сизокрила,
Наша Меланка чорнобрива,
Наша Меланка чорнобрив[а].

Катран катрушку поктрує
Василь Меланку поцілує,
Василь Меланку поцілу[є].

Нашой Меланкє неяка плата:
Пару калачів, горілки кварту,
Пару калачів, горілки кварт[у].

Послєдній нонєшній дєньочек гуляю с вамі я друзья,

А завтра рано, чуть свєточек заплачет вся моя сємʼя.

Заплачут братья моі сьостри, заплачет мать, родной отєц.

Єщьо заплачет тот товарищ с которим часто випівал.

Єщьо заплачет дорогая с которой три гуда гулял.

Прощайтє йолочкі сосьонки, прощайте все моі друзья.

Прощайтє дєвочкі, девчьонкі, прощай, красавіца моя.

Ходила, бродила в зеленім саду,
/ Щипала, зривала червону розу. / 2

Зривала, бросала через ворота,
/ - Не смійся, козаче, що я сирота. / 2

Не смійся, козаче, що я сирота,
/ Якби прийшов сватать, то я б не пішла. / 2

- Не думай, дівчино, що свать прийду,
/ Поїду в Варшаву, там кращу знайду. / 2

Обʼїхав Варшаву ще й городів пʼять,
/ Вернувся козаче до сиротин опʼять. / 2

Ой вийшла дівчина заплаканая,
/ - А я вже, козаче, засватаная. / 2