Пісні

Від села до села
Танці та й музики,
/Курку, яйця продала,
Маю черевики. / 2

Від села до села
Буду танцювати,
/Ні корови, ні вола,
Осталася хата. / 2

Я оддам, я продам
Кумові хатину,
/Я куплю, я зроблю
Яточку під тином. / 2

Торгувать-шинкувать
Буду чарочками,
/Танцювать та гулять
Таки з парубками. / 2

Ой ви дітки мої,
Мої голуб’ята,
/Не журіться – подивіться,
Як танцює мати. / 2

Сама в найми піду,
Діток в школу оддам,
/А червоним черевичкам
Таки дам, таки дам. / 2

Да калина-малина
Ні сладка, ні горька,
/Ой там заплакала
Коза-, козацькая жонка. / 2

Вона заплакала,
Тяжко заридала,
/Любила й кохала
Козака й охала. / 2

За й отецьким сином
Батько й мати плачуть,
/А за сиротою
Чорний, чорний ворон кряче. / 2

Да калина-малина,
Ні сладка, ні горька,
Ой там заплакала
Коза-, козацькая жонка.

Зійди та зійди, ясний місяченьку, ще й зоря,
Вийди та вийди, люба дівчинонько, ти моя.

Прощай да прощай, новая дєрєвня, слобода,
Прощай да прощай, люба дівчинонько, ти моя.

Як жив я буду – повік не забуду за тебе,
Пришлю я звістку – три листа бумаги до тебе.

Кожную звістку дивними словами напишу,
Кожную строчку дрібними сльозами орошу.

Зійди та й зійди, ясний місяченьку.

Косив козак сіно,
Як була негода,
/Плакала-ридала
Дівчина молода./ 2

Плакала-ридала,
На личко змарніла,
/Видно по дівчині –
Віночка хотіла. / 2

Не так же віночка,
Як козака речі,
/Розпустила коси,
Застелила плечі. / 2

Плечі застелила,
Коси розпустила,
/Ой, Боже ж мій, Боже,
Що я наробила. / 2

Ой, Боже ж мій, Боже,
Що я наробила,
/Козак має жінку,
А я полюбила. / 2

Козак має жінку
Ще й діточок двоє,
/Ще й діточок двоє,
Чорняві обоє. / 2

Я жінку покину,
Діток понаймаю,
/З тобой, моє серце,
В саду погуляю. / 2

Летіла зозуля
Через сад колючий,
/Заплакали хлопці-новобранці,
До прийому йдучи. / 2

Нате вам, прийомщики,
Золоте сідельце,
/Та й випустіть сина із прийому,
Болить моє серце. / 2

Нате вам, прийомщики,
Коня вороного
Та й випустіть сина із прийому
Додому, додому. / 2

Ой в нашого Омелічка
Невеличка сімеїчка:
Тільки він та вона,
Та старий, та стара,
Та дві Христі в намисті,
Та дві ляльки в колисці,
Та два дрова носили,
Та два пічку топили,
Та два воду приносили,
Та два в пічку уносили.
Ой люлічки-люлі,
Налитіли гулі,
Стали думать ше й гадать,
Чим дитятко годувать.
Ой котику-котку,
Не лізь на колодку,
Бо заб’єш головочку,
Головка буде боліть,
Нічим буде завертіть,
Трошки було шолку,
Завертіть головку,
І то дітки вкрали,
На ляльки порвали,
Ой люлі-люлі,
Ой люлічки, баю-бай,
Не ходи до нас, бабай,
До нашої хатки,
Діточок качатки,
Ой люлі-люлі,
Ой люлі-люлі.

Ой з-за гори, з-за крутої
Орел воду носить,
А на маминій могилі
Косар сіно косить,
А на маминій могилі
Косар сіно ко[сить].

Ой вийду я та й на город,
Розкопаю грядку,
Нема мої мами вдома,
Немає порядку,
Нема мої мами вдома,
Немає поря[дку].

У всіх дівчат рідна мати,
А я батька маю,
Сім раз води приносила
З тихого Дунаю,
Сім раз води приносила
З тихого Дуна[ю].

Сім раз води приносила,
Восьмий напилася,
Якби ж мені рідна ненька,
Я б не журилася,
Якби ж мені рідна ненька,
Я б не журила[ся].

Ой прийду я до могили
Та й голосно крикну:
Ой як же ж я, моя мамо,
Без тебе привикну,
Ой як же ж я, моя мамо,
Без тебе приви[кну].

Ой доню ж ти, моя доню,
Не треба кричати,
Живи собі, згадуй мене,
Мусиш привикати,
Живи собі, згадуй мене,
Мусиш привика[ти].

Ой доню ж ти, моя доню,
Не плач, не журися,
А як прийдеш до могили –
Низенько вклонися,
А як прийдеш до могили –
Низенько вклони[ся].

Ой сама я сама,
Чоловіка нема,
/А свекрухи не боюся,
Бо не мати моя. / 2

А свекруха-лепетуха,
Як зелена лобода,
/Вона мене обсудила,
Як я була молода./ 2

Як була я молода,
То була я ловка,
/На вулицю не ходила -
Боялася вовка. / 2

А мій милий на Дону,
Шапка на кілочку,
/А хто ж мене поцілує –
Вишию сорочку. / 2

І тонесеньку,
І білесеньку,
/А хто ж мене поцілує
Молодесеньку. / 2

Був у мене чоловік,
На Волощин утік,
/А я ціпа продала
Та й музиків найняла. / 2

Затанцюю чики-брики,
В мене нові черевики,
Мені батько купив,
Щоб козак полюбив,
/Мені мати дала,
Щоб я гарна була. / 2

Ой ти дубе, дубе,
Кучерявий верше,
/Згадай, милий, чорнобривий,
Як любились вперше. / 2

Як любились вперше,
Та й з першого разу,
/Яка була розмовонька
Біля перелазу. /2

Біля перелазу
Як я тебе зводив,
/Як я тебе молодую
З вечорниць проводив. / 2

Ой учора ізвечора
/ Пасла Миланка два качора. / 2

Пасла, пасла – заблудила,
/ Пішла шукати – загубила. / 2

Пішла в чисте поле,
/ А в чистім полі – Василько оре. / 2

– Ой Васильчику, мій чирчику,
/ Посію тебе в городчику. / 2

Наша Миланка не сама ходить,
/ Нашу Миланку Василько водить. / 2

Наша Миланка не полова,
/ Наша Миланка чорноброва. / 2

На камені ложки мила,
/ Ложку, тарєлку й упустила. / 2

Ложку, тарєлку упустила,
/ Біленький хвартух замочила. / 2

Ой повій, вітер, сюди-туди,
/ Просуши хвартух междо люди. / 2

Раз козак у похид собирався,
Вороного коня й осідлав,
/ Біля його дівчина стояла,
Він дівчину свою вговоряв. / 2

Ти не плач, не журись, дорогая,
Я з кривавого бою вернусь.

Та недовго дівчина марніла,
Лиха звістка до неї прийшла,
/ Шо козак на війнонці загинув,
Осталася дівчина сама. / 2

/ Туман яром, туман долиною. / 2

/ За туманом нічого не видно. / 2

/ Тілько видно дуба зеленого. / 2

/ Під тим дубом криниця стояла. / 2

/ Там дівчина воду набирала. / 2

/ Да й впустила золоте відерце. / 2

/ Засмутила козакові серце. / 2

/ А хто ж теє відерце достане. / 2

/ Той зі мною на рушничок стане. / 2

У середу родилася,
Кажуть люди – горе,
/Не піду я за старого –
Бородою коле. / 2

А піду я за такого,
Що сіються вуса,
/Він на мене кивне-моргне,
А я засміюся. / 2

Мила хату, мила сіни
Та й засміялася,
/Вийшла мати воду брати
Та й здогадалася. / 2

Чого, доню, чого ти,
Чого ж ти смієшся,
/Полюбила трахториста
Та й не признаєшся. / 2

Трахториста полюбить –
Треба приміниться:
/Білу кохту не носить,
Близько не тулиться. / 2

Не бери мене на степ,
Бо болить головка,
/Не лишай мене дома,
Бо боюся вовка. / 2

Не на те я тебе брав,
Шоб ти дома спала,
/А на те я тебе брав,
Шоб ти жита жала. / 2

А я в батька була –
Діла не робила,
/Напинала холодок,
Шоб не загоріла. / 2