Пісні

Ішов козак дорогою,
Ой дорогою широкою.

Дорогою широкою,
Ой долиною глибокою.

А в долині вогонь горить,
А біля вогню розбой сидить.

Розбой сидить, коня держить,
А на тім коні дівка сидить.

Косу чеше, приглажує,
Ой сама собі приказує.

Ой коса моя, тьомнорусая,
Ой кому ж ти, коса, призаручена.

Ой заручена я за татарчика,
А просватана за полтавчика.

А засвіти ж, та й мати, свічку ж,
Постав на столі,
Ой нехай люди ж та й подивляться ж,
Чи пара мені.

Ой свіча моя, та й восковая ж,
Неясно горить,
Ой з ким любилась – та й розлучилась,
Серденько болить.

А з ким любилась – розлучилась,
Серденько болить,
З ким не зналась – повінчалась,
Треба в світі жить.

А сиди, сиди, та ой Надічка ж,
Думай, ще й гадай,
Ой брести ж тобі та й дві річеньки ж,
Ще й третій Дунай.

А перебрила та й дві річеньки ж,
Дунаю ж – ще ні,
Ой минається ж дівування ж,
Ще й розкоші всі.

В суботу пізненько,
В неділю раненько
/ Кувала зозуля
В саду жалібненько. / 2

Ой то ж не зозуля,
То рідная мати,
/ Вона виряджала
Синочка в солдати. / 2

– Я ж думала, синку,
Невісточку брати,
/ А ти ідеш, синку,
Й у бій воювати. / 2

Я ж думала, синку,
Що то ворон кряче,
/ А то за тобою
Дівчинонька плаче. / 2

– Ой де ж ти, доню, собираєшся,
Де ж ти, доню, собираєшся,
Що так біло одягаєшся?

– А піду, мамо, між чужиї люди,
Піду, мамо, між чужиї люди,
Ой там мені все горечко буде.

Ой за нашими та й Олешками
/ Ой цигани стояли. / 2

А поміж тими та й циганами
/ Ой циганка-воріжка. / 2

Ой до тієї та й циганочки
/ Ой набита доріжка. / 2

– Ой циганочка, ти махлярочка,
/ Ой ввольни мою волю. / 2

Ой причаруй же ти козаченька
/ Ой навіки зі мною. / 2

Ой циганочка, ще й махлярочка,
/ Мою волю ввольнила. / 2

Ой обрізала та й русу косу
/ Та й у пічці спалила. / 2

Ой калина-розмалина,
Чого рано розцвіла?
/ Не в ту пору, не в те врем'я
Мати сина родила. / 2

/ Вона його породила,
До прийому оддала. / 2

/ – Прийомщики-голубчики,
Прийміть сина-сокола. / 2

/ Стрижуть-бриють русі кудрі
З потилиці до лоба. / 2

– Підождіть же, не стрижіте,
Поки матінка прийде,
/ Вона мої русі кудрі
Всі сльозами обіллє. / 2

Підождіть же, не стрижіте,
Поки сестроньки прийдуть,
/ Вони мої русі кудрі
Всі на пам'ять заберуть. / 2

Ой у полі вітер віє,
А жито половіє.
/ Ой козак дівчину
Та й вірненько любить,
А зайнять не посміє. / 2

Сидить голуб на дубочку,
А голубка й на дубці.
/ – Ой скажи, признайся,
Молода дівчина,
Ой що в тебе й на думці? / 2

Сидить голуб на дубочку,
А голубка й на вишні.
/ – Ой скажи, признайся,
Ти моє серденько,
Ой що в тебе й на мислі? / 2

Рости-рости, тополино,
Все вгору та вгору,
Посадила кущ я рожі
Близько, близько над водою.

Зірву-зірву з рожі квітку
Та й пущу на воду,
Пливи-пливи, з рожі квітка,
Й аж до, аж до мого роду.

Пливла-пливла з рожі квітка
Та й стала кружиться,
Вийшла мати воду брати
Та й ста-, та й стала журиться.

Чого-чого, з рожі квітка,
На воді зів'яла,
Мабуть моя рідна доня
В больни-, в больниці лежала.

Не лежала, моя нене,
Ні час, не годину,
Попалася в лихі руки -
Невір-, невірна дружина.