Пісні

В колгоспі робили, гроші заробляли,
/ Половину – в ощадкасу, другу прогуляли. / 2

Всю неділю п'ю, п'ю, в понеділок сплю, сплю,
/ А в вівторок снопів сорок пшениченьки жну, жну. / 2

В середу носила, в четвер молотила,
/ В п'ятницю віяла, а в суботу міряла. / 2

У неділю продала, з хлопцями пропила,
/ Слава тобі, Господі, шо до діла довела. / 2

І до діла не я, й до роботи не я,
/ З хлопцями погулять – це й охота моя. / 2

З-за хмари місяць випливає
Да й всю долину освітив:
/ – Я й освітив усю долину
І знов за хмари закотив. / 2

А в тій долині єсть хатина,
А в хаті свічечка горить,
/ Там мати дочку научає,
Дочка зажурена сидить. / 2

– Ой Галю, ти моя Галина,
Ти в мене донечка одна,
/ Не жди, не прийде він довіку,
Його на світі вже нема. / 2

Багато хлопців поверталось,
Багато декого нема,
/ Багато парочок побралось,
А ти чого сидиш одна? / 2

Затихли співи та розмови,
Не чутно матері й дочки,
/ А через тиждень у нелюба,
Чепляла Галя рушники. / 2

Чепляла, слізоньки втирала,
Згадала клятву, що дала,
/ Любить до гроба обіщала,
А клятва марно так пройшла. / 2

Одного разу коло річки
Рішала доленьку свою,
/ Тим часом коник вороненький,
Заржав близенько у гаю. / 2

Дівчина кинулась у річку,
Щоб бистри хвилі перейнять,
/ Козак їй кинувся назустріч
Да й став неживу цілувать. / 2

З-за хмари місяць випливає
Та берег річки освітив,
/ Козак з дівчиною неживі,
А коник бережком ходив. / 2

Коровай я місила,
З Сейму воду носила.
Да ніхто не знає,
Що в тому короваї
Три відра водиці,
Три пуди мучиці,
Півтора пуда масла,
Яєць повтораст(а).

На базар я ходила, собі курицю купила.
А куриця – жовтошия
Та й по сінечкам ходила.
Тьох да тьох!

На базар я ходила, собі Катюшу купила.
А в Катюши – ручки в бручки,
А куриця – жовтошия
Та й по сінечкам ходила,
Тьох да й тьох!

На базар я ходила, собі панича купила.
А в панича – чорні брови,
А в Катюши – ручки в бручки,
А куриця – жовтошия
Та й по сінечкам ходила.
Тьох да й тьох!

На базар я ходила, собі барана купила.
А в барана – круті роги,
А в панича – чорні брови,
А в Катюши – ручки в бручки,
А куриця – жовтошия
Да й по сінечкам ходила.
Тьох да тьох!

На базар я ходила, собі індика купила.
А в індика – довга пика,
А в барана – круті роги,
А в панича – чорні брови,
А в Катюши – ручки в бручки,
А куриця – жовтошия
Та й по сінечкам ходила.
Тьох да тьох!

На базар я ходила, собі кабана купила.
А в кабана – довгі вуха,
А в індика – довга пика,
А в барана – круті роги,
А в панича – чорні брови,
А в Катюши – ручки в бручки,
А куриця – жовтошия
Та й по сінечкам ходила.
Тьох да тьох!

На базар я ходила, собі корову купила.
А корова – ревотуха,
А в кабана – довгі вуха,
А в індика – довга пика,
А в барана – круті роги,
А в панича – чорні брови,
А в Катюши – ручки в бручки,
А куриця – жовтошия,
Та й по сінечкам ходила.
Тьох да тьох!

На базар я ходила, собі кобилу купила.
А кобила – гиготуха,
А корова – ревотуха,
А в кабана – довгі вуха,
А в індика – довга пика,
А в барана – круті роги,
А в панича – чорні брови,
А в Катюши – ручки в бручки,
А куриця – жовтошия,
Та й по сінечкам ходила.
Тьох да тьох!

Ой сама я, сама, чоловіка нема,
/ А свекрухи не боюся, бо не мати моя. / 2

А свекруха, лепетуха, як зелена лобода,
/ Вона мене обсудила, як була я молода. / 2

Як була я молода, то була я ловка,
/ На вулицю не ходила, боялася вовка. / 2

А мій милий на току,
/ А хто мене поцілує, вишию сорочку. / 2

І тонесеньку, і білесеньку,
/ А хто мене поцілує молодесеньку? / 2

І не піп, і не дяк, не цілуй мене так,
/ Нехай мене поцілує молоденький козак. / 2

Був у мене чоловік, на Волоччину втік,
/ А я ціпа продала та й музики найняла. / 2

Затанцюю шики-брики, в мене нові черевики,
Мені батько купив, щоб козак полюбив,
/ Мені мати дала, щоб я гарна була. / 2

‒ Подуй, подуй, буйний вітерочок,
/ Да з глибокого яру. / 2

Прибудь, прибудь, да мий миленький,
/ Да з далекого краю. / 2

‒ Ой рад би я, вітерок, подути,
/ Да крутий яр глибокий. / 2

Ой рад би я до тебе прибути,
/ Дак чужий край дальокий. / 2

‒ Ой пошлю я чорную галочку
/ Да й на Сейм рибу їсти. / 2

Щоб принесла, чорная галочка,
/ Да від милого звістку. / 2

Полетіла чорная галочка,
/ Да й недовго барилась. / 2

Шо й принесла від милого звістку,
/ Да й щоб я й не журилась. / 2

‒ Не журися, ти ж моя кохана,
/ Бо я й там не журюся. / 2

Ой як сватають, дак іди заміж,
/ А я тут оженюся. / 2

Пора, мати, жито жати,
Колос похилився.

Колос похилився.
Пора, мати, дочку дати,
Голосок змінився.

Голосок змінився.
Голосочок на лісочок,
Мова пішла різно.

Мова пішла різно:
– Не лай мене, моя мати,
Що я ходжу пізно.

Що я ходжу пізно,
Що я ходжу та й гуляю.
Да свій розум маю.

Да свій розум маю.
Біля річки, біля Сейму,
Коня напуваю.

Коня напуваю,
А кінь же води не п’є,
Доріженьку чує.

Доріженьку чує.
Десь мій милий, чорнобривий,
З другою жартує.

З другою жартує.
Жартуй, жартуй, женихайся,
Додому вертайся.

Додому вертайся.
/ А як прийдеш додомоньку,
То й не призназнавайся. / 2

Посажу я хмелю високого,
/ Навару я меду солодкого. / 2

Навару я меду солодкого,
/ Позову я роду далекого. / 2

За багатой сестрой коня пошлю,
/ Бідній сестрі, вдові, перекажу. / 2

Шо багата сестра конем їде,
/ Бідна сестра, вдова, пішком іде. / 2

Що багата сестра – з калачами,
/ Бідна сестра, вдова, – із плачами. / 2

Що багата сестра за стіл сіла,
/ Бідна сестра, вдова, не посміла. / 2

Як пойду я да вулицею,
Як пойду я да вулицею,
Вулицею да широко[ю].

Вулицею да широкою,
Вулицею да широкою,
Долиною да глибоко[ю].

Долиною да глибокою,
Долиною да глибокою,
Два дворі да минаю[чи].

Два дворі да минаючи,
Два дворі да минуючи,
А у третій заходжаю[чи].

Да й у третій захожаючи,
Да й у третій захожаючи,
Стану я да й послуха[ю].

Стану я да й послухаю,
Стану я да й послухаю,
Що люде говорять.

Шо свекрухоньку хвалять,
А мого батенька гудять.