Пісні

Вийди, Галю, вийди з гаю,
/ Щось я тобі сказать маю. / 2

Щось я тобі сказать маю,
/ Три загадки загадаю. / 2

Відгадаєш, моя будеш,
/ Як не відгадаєш, чужа будеш. / 2

- Ой що росте без кореня,
/ Ой що біжить без повода? / 2

Ой що біжить без повода,
/ Ой що цвіте та й без цвіту? / 2

- Камінь росте без коріня,
/ Вода біжить без повода. / 2

Вода біжить без повода,
/ Папороть цвіте та й без цвіту. / 2

Возьму я відеречка, піду я воду брать,
/ Побачу миленького, не буду так скучать. / 2

Тихенько я ступала рівненькою ходой,
/ Почула як співає мій милий під вербой. / 2

Не сам він там співає, не сам він там сидить,
/ Сопєрніцу цілує, за рученьку держить. / 2

А я цеє почула та й не могла стерпіть,
/ - Ти клявся і божився, одну мене любить. / 2

- Дівчино, ти, дівчино, яка ж бо ти дурна,
/ Як будеш ти багата, тоді будеш моя. / 2

- Козаче, ти, козаче, який бо ти дурний,
/ Як буду я багата, візьме мене другий. / 2

Як буду я багата, візьме мене другий,
/ А я тобі далека і ти мені чужий. / 2

Зойшла чорна хмара, за нею ще й сива,
/ Чи єсть така друга як я нещаслива. / 2

- Десь ти мене, мати, в купелі купала,
/ Десь ти мене, мати, щастя, не бажала. / 2

- Не раз тебе, доню, в купелі купала,
/ Не раз гірка доля в купель загляда. / 2

- Скажи мені, мати, де терен ламати,
/ Нема в мене щастя, я піду шукати. / 2

- Терен зеленький не треба ламати,
/ Само щастя прийде, не треба шукати. / 2

Над моєю хатиною чорна хмара встала,
А на мене малодую поговір да слава.

Поговір да слава.
Я й на славу сама стану ще й на поговори.

Ще й на поговори.
Загадаю миленькому велику загадку.

Велику загадку.
Ой построїш через річку широкую кладку.

Широку кладку.
Ти йди, милий, по переду, а я й за тобою.

А я й за тобою.
Ти умийся царським зіллям, а я й калиною.

А я й калиною.
/ Утрись, милий, платком білим, а я й хустиною. / 2

Один місяць сходить, а другий заходить,
/ Козак до дівчиноньки ой щовечора ходить. / 2

‒ Не ходи, козаче, не ходи до мене,
/ Бо любов невірная, ой не візьмеш ти мене. / 2

‒ Я до тебе хожу, та й не хожуся,
/ Я з тобою, серденько, ой не наговорюся. / 2

А як схоче мати невісточку брати,
/ Візьму тебе за рученьку, ой поведу до хати. / 2

Один місяць сходить, а другий заходить,
/ Козак до дівчиноньки ой як ходив, так ходить. / 2

Ой вийду я на ту гору, гуляю, гуляю,
/ Кличе мати вечеряти, а я й не думаю. / 2

- Ой вечеряй, моя мати, що ти наварила,
/ А я пійду на той хутір, де дівчина мила. / 2

- Ой, дівчино моя мила, що ти наробила,
/ Через твої карі очі вечеря й не мила. / 2

- Ой нічого, козаченько, нічого не робила,
/ Брала пісок з-під білих ніжок да в печі палила. / 2

Брала пісок з-під білих ніжок да в печі палила
/ Ой щоб твоя душа й тіло за мною летіла. / 2

Ой щоб твоя душа й тіло за мною летіла,
/ Ой щоб твоє серденятко за мною боліло. / 2

Ой горе тій чайці, горе тій небозі,
/ Що вивела чаєняток при битій дорогі. / 2

Їхали чумаки, воли поганяли,
/ Вони чаєчку зігнали, чаєнят забрали. / 2

- Ой ви чумаченьки, ви добриї люди,
/ Верніть моїх чаєняток, життя добре буде. / 2

- Не вернемо, чайко, не вернемо, наша,
/ Поварили чаєняток, добра була каша. / 2

- Бодай ви, чумаки, добра не діждали,
/ Що ви моїх чаєняток з гніздечка зогнали. / 2

/ Ой на горі сніжок лежить, а в долині козак лежить. / 2

/ Накрив очі китайкою, а ніженьки нагайкою. / 2

/ У головах ворон кряче, а в ніженьках коник скаче. / 2

/ Не скач, коню, наді мною, не бий землі під собою. / 2

/ Бо ти землі не добʼєшся, з моря води не напʼєшся. / 2

/ Біжи, коню, долиною, долиною широкою. / 2

/ Як підбіжеш під ворота та й заіржеш як сирота. / 2

/ Вийде батько розсідлає, вийде мати розпитає. / 2

/ Ой конику вороненький, де ж мій синок молоденький. / 2

/ Не плач, мати, не журися, вже ж твій синок оженився. / 2

/ Та взяв собі дівчиноньку, в чистім полі могилоньку. / 2

/ Візьми, мати, піску жменю, посій, мати, по каменю. / 2

/ Як той пісок житом зійде, тоді твій син з війни прийде. / 2

/ Нема з жита нема сходу, нема сина із походу. / 2

/ Нема жита, вода змила, нема сина війна вбила. / 2

Ой ніченька темнесенька, боюсь до дому йти,
/ А милий мій розсердився, не хоче провести. / 2

Прихожу я до домоньку та й стукаю в вікно.
/ Не спить, не спить матіночка, не спить вона давно. / 2

‒ Ой донечко ріднесенька, ой де ж бо ти була,
/ Очі твої заплакані, розплетена коса. / 2

‒ Коса моя розплетена, подружка розплела,
/ Очі мої заплакані, три нічки не спала. / 2

‒ Ой донечко ріднесенька, тепер ти не моя,
/ Бери усе, що в тебе є, та йди з мого двора. / 2

‒ Ой матінко ріднесенька, куди ж бо я пійду,
/ Нічка темна, всі люди сплять, лиш я одна не сплю. / 2

Бери, мати, іконочку, благослови мене,
/ А ще того козаченька, що звів з ума мене. / 2

Ой посію конопельки, конопельки зійшли густо,
/ З ким стояла, розмовляла, всим словечка були пусто. / 2 ???

Ой візьму я відеречка, да й пойду я аж до броду,
/ Ой там хопці риболовці всі красивії на вроду. / 2

- Ой ви, хлопці риболовці, ви красивії на вроду,
/ Візьміть мене на свій човен та й перевезіть до роду. / 2

- Ой раді б ми тебе брати та наш човен поламався,
/ Ой чули ж ми через люди, що тебе рід одцурався. / 2

- Одцуралася родина, одцурався батько й мати,
/ Хочуть мене молодую за нелюба заміж дати. / 2

За нелюбом горе жити, а ще гірше. ???? 2:59
/ А й у мого миленького брови чорні як шнурочки. / 2

Брови чорні як шнурочки, де не ходив там сміється,
/ Не розлучай, боже, пари, котра вірно кохається. / 2

Ой пійду я до млина до дирявого,
/ Чи не стріну Василя кучерявого. / 2

Борозенкою йшла, заросилася,
/ А я з своїм Василем посварилася. / 2

Ой Василю, Василю, де я тебе посію,
/ На городі нема де, на дорозі не зійде. / 2

За пусте, за пусте, за пустесеньке
/ Та й за теє яблучко червонесеньке. / 2

Да й за яблучко, да й за грушечку
/ Поцілуй же ти мене, мій Василечку. / 2

Ой Василю, Василю, де я тебе посію,
/ На городі нема де, на дорозі не зійде. / 2

І хліб пекти, й по телята йти,
/ Коли б мені, господи, Василя знайти. / 2

І хліб у печі допікається,
/ А Василь під вікном усміхається. / 2

Ой Василю, Василю, де я тебе посію,
/ На городі нема де, на дорозі не зійде. / 2

І васильки мої, і Василь при мені,
/ А той любий, чорнобривий сподобався мені. / 2

Ой Василю, Василю, де я тебе посію,
/ На городі нема де, на дорозі не зійде. / 2

/ Ой сосонка літо і зиму зелена / 2

/ А в пятницю була Галєчка весела. / 2

/ А в суботу русую косу чесала. / 2

/ А в неділю іла до шлюбу, плакала. / 2

/ Ой жаль мені, моя мтінко, на тебе. / 2

/ Остається рутая мʼята вся в тебе. / 2

/ Устань, устань, моя матінко, раненько. / 2

/ Та поливай рутую мʼяту частенько. / 2

/ Устань, устань, моя донечко, раніше. / 2

/ Та й поливай рутую мʼяту частіше. / 2

Тече річенька невеличенька, схочу ‒ перескочу.
/ ‒ Оддай же мене, моя матінько, за кого я схочу. / 2

Як оддавала, наказувала в гостях не бувати.
/ ‒ А як прийдеш ти, донечко моя, то й вижену з хати. / 2

Терпіла я рік, терпіла я два, третій не стерпіла,
/ Зробилася я сива зозуля, до роду летіла. / 2

Гаєм летіла, гілля ламала білими руками,
/ Полем летіла, землю кропила дрібними сльозами. / 2

Прилетіла в гай, гай зелененький, сіла на калині.
/ Та й стала кувать ще й наспівувать, як жить на чужині. / 2

Сидить матінка край віконечка ‒ фартух вишиває.
/ А найменший брат стоїть у дверях, ружжо заряджає. / 2

‒ Позволь же мені, моя матінко, цю зозулю вбити,
/ Бо вона кує ще й наспівує, горе мені жити. / 2

‒ Не позволю я, синочку ти мій, цю зезулю вбити,
/ Бо цій зезулі, як нашій дочці, на чужині жити. / 2

Ходить орел понад морем.
Ой ходить орел та й понад морем,
Та й заглядає пильно в воду.

Заглядає пильно в воду.
Ой заглядає, гей, да й пильно в воду
Та й нема зими, нема льоду.

Нема зими, нема льоду.
Ой нема зими, гей, ой нема льоду
Та й нема дівці переводу.

Нема дівці переводу.
Ой перепливу, гей, я дві річеньки
Ще й половину ой да ставу.

Половину ой да ставу.
- Ой, козаченько, гей, та й молоденький,
Ой не вводь мене у неславу.

Не вводь мене у неславу.
- Ой не я ж тебе, гей, да й, дівко, звожу,
Ой звела ж тебе темна нічка.

Звела ж тебе темна нічка.
Ой звела ж тебе, гей, да й темна нічка,
Солодкий мед, горілочка.

Чорноморец, матінко, чорноморець, гей
/ Вивів дівку босую на морозець. / 2

Вивів дівку босую та й питає, гей
/ - Чи є мороз, дівчино, чи немає? / 2

- Морозу немає, тільки роса, ей
/ А я молодесенька стою боса. / 2

Простояла ніченьку та й байдуже, гей
/ Люблю чорноморчика, люблю дуже. / 2

- Ой на що ж ти, донечко, уповала, ей
/ Що ти чорноморчика сподобала? / 2

- Уповала, матінко, не на гроші, ей
/ Я ж думала, матінко, він хороший. / 2

Я думала, матінко, панувати, ей
/ А прийшлося, матюнко, горювати. / 2

А прийшлося, матінко, горювати, гей
/ На чужому полечку жито жати. / 2

На чужому поленьку, на горбочку
/ Повішу колисочку на дубочку. / 2

Буду жати житечко на долині,
/ Повішу колисочку на калині. / 2

Буде вітер полечком повівати,
/ Він буде колисочку колихати. / 2