Пісні

Із-за горки да в’їтер повиває,
Мати й в дочки ж да й про життя пита[є].

Питай, мати, да в сірого й утяти,
Сіре ж й утя ж да й на морі ж ночу[є].

Сіре й утя да й на морі ночує,
Воно ж моє ж да все горечко ж чу[є].

Перве горе – да свекруха лихая,
Друге горе ж – да й дитина мала[я].

Друге горе – да й дитина малая,
Третє горе ж – да мой милой ревни[вой].

Третє горе – да мий милий ревнивой,
Шо вин їде ж да й у поле ора[ти].

Ішов манах із походу
Пид великую негоду
Чуть вин не змерз,
Чуть вин не змерз,
Зайшов у кабак.

Скинув мундір ще й очки,
Порвав мундір на клочки,
Сам пошов плясать,
Сам пошов плясать.

Наплясавсь, наскакавсь,
З красной дєвкой розпрощавсь,
Вийшов на крильцо,
Свиснув у кольцо,
Конь ворон бежить.

Он на коніка садіцца,
Под ним конічок бодріцця,
Поїхав лугом,
Зєльоним лугом.

Ой лугом-лугом-лугом,
Седять дєвки вокругом,
Дєвок не знайшов,
До вдови зайшов.

Циловав-миловав,
Раз по плечах уворвав,
Скричали: «Й ура!»
Скричали: «Й ура!»

Ой ура-ура-ура!
Сочинилася беда,
Невеликая
Да й не малая.

Шо ми в цюю суботу
Покончали всю роботу,
Рухнули в кабак,
Рухнули в кабак.

Чай пили, булки їли,
Кабачника обдурили,
Курили табак,
Курили табак.

Покуривши табаку,
Полежали на боку,
От вам і вся,
Скончилася.

Да просив мене
Герасим,
Герасим, (просив мене),
Герасим,
Герасим, (просив мене),
Ой щоб я пішла
Грати з ним,
Грати з ним, (щоб я пішла)
Грати з ним,
Грати з ним, (щоб я пішла)
Е-гей-гей, о-хо-хо!

А я його
Не люблю,
Не люблю, (а я його),
Не люблю,
Не люблю, (а я його),
Ой грати з ним я
Не піду,
Не піду, (грати з ним я),
Не піду,
Не піду, (грати з ним я),
Е-гей-гей, о-хо-хо!

Ішов козак
Долиною,
Долиною, (ішов козак),
Долиною,
Долиною, (ішов козак),
Ой косив травку
Сокирою,
Сокирою, (топором), (косив траву),
Сокирою,
Сокирою, (топором), (косив траву),
Е-гей, гей, о-хо-хо!

Ти козаче,
Чорноусий,
Усий, усий, (ти козаче),
Усий, усий, (чорноусий),
Усий, усий, (ти козаче),
Ой чого в тебе
Жупан куций
Куций, куций, (жупан куций), (чого в тебе).
Куций, куций, (жупан куций),
Куций, куций, (жупан куций), (чого в тебе),
Е-гей, гей, о-хо-хо!

Мене дівки
Підпоїли,
Підпоїли, (мене дівки),
Підпоїли,
Підпоїли, (мене дівки),
Ой жупан мені
Підкроїли, (підрізали),
Підкроїли, (підкроїли),
Підкроїли, (підрізали), (жупан мені),
Підкроїли, (підкроїли),
Е-гей-гей, о-хо-хо!

Бодай тая
Околіла,
Околіла, (бодай тая),
Околіла,
Околіла, (бодай тая),
Йой жупан мені
Підкроїла, (підрізала),
Підкроїла, (жупан мені),
Підкроїла, (підрізала),
Підкроїла, (жупан мені),
Е-гей-гей, о-хо-хо!

Єсть у мене
Купа грошей, (єсть у мене),
Грошей, грошей, (купа грошей),
Грошей, грошей, (єсть у мене),
Грошей, грошей, (купа грошей),
Ой буде в мене
Жупан довший,
Довший, довший, (буде в мене),
Довший, довший, (буде в мене),
Довший, довший, (жупан довший),
Е-гей-гей, о-хо-хо!

Єсть у мене
Купа жита,
Жита, жита, (єсть у мене),
Жита, жита,
Жита, жита, (єсть у мене),
Ой буде в мене
Свита шита,
Шита, шита, (буде в мене),
Шита, шита, (свита шита),
Шита, шита, (буде в мене),
Е-гей-гей, о-хо-хо!

Ішов козак
Долиною,
Долиною, (ішов козак),
Долиною,
Долиною, (ішов козак),
Ой косив травку
Сокирою,
Сокирою, (топором),
Сокирою,
Сокирою, (топором),
Е-гей, гей, топором!

Дівчинонько незамужня,
/Не лягай спать з дворянином,
Бо не можна/ 2.

Бо дворянин пізно ходить,
/Хоч якую чернявую
З ума зводить/ 2.

Зув’їв з ума, сів на коня,
/Оставайся, дівчинонько,
Тепер сама/ 2.

Не сама я осталася,
/При долині ж кущ калини
Розцвілося/ 2.

При долині кущ калини,
/Колихала дівчинонька
Дві дитини/ 2.

Колихала, примовляла:
/Ой чого ж я батька й неньки
Не слухала/ 2.

Коло річки-броду,
Брала дівка воду,
Вона брала-вибирала,
Не добралася до дна.

Не добралася до дна,
Жила в батька не год, не два,
Не бачила я добра.

(Далі верхній голос співає інша співачка і пісня починається спочатку):

Коло річки-броду,
Брала дівка воду,
Вона брала-вибирала,
Не добралася до дна.

Не добралася до дна,
Жила в батька не год, не два,
Не бачила добра.

Не бачила добра,
Я й думала в батька горе,
В свекра ж погуляю.

В свекра погуляю,
А й у свекра гірше пекла,
Світа ж не видаю.

Світа не видаю,
Пусти мене, чужа мати,
Й у сад погуляти.

У сад погуляти,
Я й не буду, чужа мати,
Нечого займати.

Нечого займати,
Тильки вирву з рози квітку
Да й пущу на воду.

Да й пущу на воду,
Пливи-пливи, з рози квітка,
Да й до мого роду.

Аж до мого роду,
Плила-плила з рози квітка
Да й стала кружиться.

Да й стала кружиться,
Вийшла з хати стара мати
Да й стала дивицца.

Да й стала дивицца,
Чого-чого з рози квітка
На воді сов’яла.

На воді сов’яла,
Видно моя да й донечка
Недужою стала.

(ще раз точніше співають останній куплет):

На воді сов’яла,
Видно моя да й донечка
Недужою стала.

Котилася ясна зоря з неба,
Да й упала додолу,
Да й упала додо[лу].

Журилася молода дівчина
Да й своєю бедою,
Да своєю бедо[ю].

Ой хто ж мене, молоду дівчину,
Да й проведе додому,
Да й проведе додо[му].

Обизвався козак молоденький
Да й на вороним коні,
Да й на вороним ко[ні].

Гуляй-гуляй, молода дівчино,
Я й проведу ж додому,
Я й проведу ж додо[му].

Веди-веди, молодий козаче,
Да й веди ж, не барися,
Да й веди ж, не бари[ся].

Бо по мені, молодій дівчині,
Та й весь рід зажурився,
Та й весь рід зажурив[ся].

Найшла чорна хмара,
За нею ще й синя,
/Чи є така друга,
Як я нещаслива?/ 2

Скажи мені, мати,
Де терен зламати,
/Скажи де є щастя,
Я піду шукати?/ 2

Не треба ламати
Терен зелененький,
/Само щастя прийде,
Бо ти молоденька/ 2.

Як ти ж мене, мамо,
В купелі купала,
/Чом ти мені, мамо,
Щастя не бажала?/ 2

Як я тебе, доню,
В купелі купала,
/Твоя гірка доля
В купіль заглядала/ 2.

Оддай мене, моя мати,
За кого я раджу,
/Сім раз на день буду бита –
Некому не скажу/ 2.

Як оддала ж мене мати,
За кого хотіла,
/Засвистіла нагаєчка
Кругом мого тіла/ 2.

Пішла мати до дочки,
Дочку одвідати,
/Стоїть дочка на порозі –
Її не впізнати/ 2.

Доню ж моя, доню,
Ой чого ж ти синя?
/В ліс ходила по малину –
Бджілка й укусила/ 2.

Доню ж моя, доню,
Ой що ж то за бджілка,
/Чом же вона не кусала,
Як була ж ти дівка?/ 2

Того ж вона не кусала,
Бо права не мала,
/А тепер вона кусає,
Бо вже право має/ 2.

Ой да жила вдова
Сім год на подолі,
Да й не мала вдова
Не щастя, не до[лі].

Тільки мала вдова
Деветь синів зрослих,
Деветь синів зрослих
Да всі в розбій по[шли].

Деветь синів зрослих
Да всі в розбій пошли,
А десята Галя
За крамара д’да[на].

Поїхав той крамарь
Крамом торгувати,
Довелося йому
В лісі ночува[ти].

Довелося йому
В лісі ночувати,
Напали на його
Деветь гайдома[ків].

Напали на його
Деветь гайдомакив,
Шо крамара вбили,
А ввесь крам забра[ли].

Шо крамаря вбили,
А Галю забрали,
А Галю забрали,
Спати поляга[ли].

Один гайдамака
Не спить, не дрімає,
Не спить, не дрімає,
Все Галю пита[є].

Ой скажи ж ти, Галю,
Якого ж ти роду,
А я роду з роду
Вдовиного ро[ду].

Ой вставайте, браття,
Що ж ми наробили,
Ми свою сестрицю
Да й осироти[ли].

Уставайте, браття,
Помолимось Богу,
Да й виведем Галю
З лісу на доро[гу].

Ой долина-долина,
Широка роздолина,
Гей-гей-гей-гей,
Широка роздолина.

Чом на тобі, долино,
Нечого не вродило,
Гей-гей-гей-гей,
Нечого не вродило.

Тільки уродила
Висока тополенька,
Гей-гей-гей-гей,
Висока тополенька.

Висока тополенька
На яр похилилася,
Гей-гей-гей-гей,
На яр похилилася.

На яр похилилася,
Дівка зажурилася,
Гей-гей-гей-гей,
Дівка зажурилася.

Чого, дівко, журишся,
Чом не з ким не любишся,
Гей-гей-гей-гей,
Чом не з ким не любишся.

Полюбила плєнного,
Солдата воєнного,
Гей-гей-гей-гей,
Солдата воєнного.

Солдат буде воєвать,
Дівка буде горєвать,
Гей-гей-гей-гей,
Дівка буде горєвать.

Ой ти мамо моя Олю,
Де ти діла мою долю,
Чи й у морі й утопила,
Чи в печі спалила,
Чи й у морі й утопила,
Чи в печі спали[ла].

Я у морі не топила,
В печі не палила,
Прокляла я твою долю,
Як була ти малою,
Прокляла я твою долю,
Як була ти мало[ю].

Прокляла я твою долю,
Як була ти малою,
На гору йшла, тебе несла,
Ще й ведро з водою,
На гору йшла, тебе несла,
Ще й ведро з водо[ю].

Було б тобі, моя мамо,
Мене не носити,
А сповити, положити
Да й не колихати,
А сповити, положити
Да й не колиха[ти].

Ой нехай би я лежала,
Ой нехай би я кричала,
Нехай би я да й у Бога
Доленьку благала,
Нехай би я да й у Бога
Доленьку блага[ла].

‒ Ой ти, мамо моя, Олю,
Де ж ти діла мою долю,
Чи й у морі й утопила,
Чи в печі спалила,
Чи й у морі й утопила,
Чи в печі спали[ла].

‒ Я у морі не втопила,
В печі не спалила,
Прокляла я твою долю,
Як була ти малою,
Прокляла я твою долю,
Як була ти мало[ю].

Прокляла я твою долю,
Як була ти малою,
На гору йшла, тебе несла,
Ще й ведро з водою,
На гору йшла, тебе несла,
Ще й ведро з водо[ю].

‒ Було б тобі, моя мамо,
Мене не носити,
А сповити, положити,
Да й не колихати,
А сповити, положити,
Да й не колиха[ти].

Ой нехай би я лежала,
Ой нехай би я кричала,
Нехай би я да й у Бога
Доленьки благала,
Нехай би я да й у Бога
Доленьки блага[ла].

/Сваталися да браталися/ 2,
Чого людей не питали[ся]? Гу!

/Чого людей не питалися/ 2,
Ой чи добриє лю[ди]? Гу!

Ой чи добрії люде,
Ой чи добриє люде,
Ой чи добре їй бу[де]? Гу!

/Чи не буде да велика роса/ 2,
Чи не буде да ходить бо[са]? Гу!

/Чи не будуть вікна за двері/ 2,
Чи не ляже спать без вече[рі]? Гу!

/Вони будуть да вечеряти/ 2,
А Галєчка сльози пролива[ти], Гу!

/А Галєчка сльози проливати/ 2,
Коло печі стояв[ши], Гу!

/Коло печі стоявши/ 2,
І каждому догоджаю[чи], Гу!

/І каждому догоджаючи/ 2,
І старому, і мало[му], Гу!

/І старому, й малому/ 2,
І Іванку молодо[му], Гу!

Сохнєт травушка,
Вой да сохнєт травушка, вой да,
Вой да сподкошонная.

Сподкошонная,
Вой да плаче дівчина, вой да,
Вой да заручонная.

Заручонная,
Вой да й не по том плаче, вой да,
Вой да шо заручена.

Шо заручена,
Вой да й а по том плаче, вой да,
Вой да шо розлучена.

Шо розлучена,
Зєльоная травушка, вой да,
Вой да розстілаєцца.

Розстілаєцца,
Милий у доріженьку, вой да,
Вой да собираєцца.

Собираєцца,
Всі зорі посходили, вой да,
Вой да світовой нема.

Світовой нема,
Всі хлопці на й улиці, вой да,
Вой да й а мого нема.

А мого нема,
Нема мого милого, вой да,
Вой да болить голова.

То не ластовка в саду щебетала,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Мати сина в військо виряжала,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Виряжала, найучала,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Попереду війська да й не вихвачайся,
Щедрий вечор, добрий вечор!

А позаду війська да й не оставайся,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Держись війська середнього,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Товариша секретнього,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Син матусі не послухав,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Попереду війська конем виграває,
Щедрий вечор, добрий вечор!

А позаду війська січе да рубає,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Посік-порубав, його король узнав,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Чиє то дитятко умне-розумне,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Умне-розумне ще й войоване,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Я б за нього королівну оддав,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Королівну й оддав ще й пов-царства б оддав,
Щедрий вечор, добрий вечор!

-Добривечор!

Шо на Дунаєчку да на бережечку,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Там Божая Мати ризи мила,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Ризи мила, говорила,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Де взялися Божі анголятка,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Взяли тиї ризи на крилятка,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Да й принесли ризи да й до церковки,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Положили ризи на престолі,
Щедрий вечор, добрий вечор!

На престолі коло Миколая,
Щедрий вечор, добрий вечор!

Як оддаси мене, мати,
Мене од себе, Гу!

Мене од себе,
Да не будуть подружечки
Ходить до тебе, Гу!

Ходить до тебе,
Да не будуть под веконце
Пудбегати, Гу!

Пудбегати,
Да все мене молодую
Викликати, Гу!

Викликати,
Як ітимуть подружечки
Й улочками, Гу!

Й улочками,
Да нестимуть калиноньку
Пучечками, Гу!

Пучечками,
Проситимеш, моя мамо,
Вони не дадуть, Гу!

Вони не дадуть,
Тильки тобі старесенькій
Жалю завдадуть, Гу!

Жалю завдадуть,
Тоді тобі старесенькій
Жалько буде, Гу!

Жалько буде,
Шо твоєї да донечки
Та не буде, Гу!

Як поїхав Саврадим
У поле орати,
/Його жінка Саврадимка
Й у шинок гуляти/ 2.

Ходила-блудила,
Милого шукала,
/Подивись, Саврадим,
Яка мила стала/ 2.

Ой не знав Саврадим,
Як жінку й учити,
/Запрягає в борону,
Їде волочити/ 2.

Випрягає з борони,
Запрягає в рало,
/Гей, цоб, моя мила,
Ще й додому рано/ 2.

Доїжджають до воріт,
В воротях калюжа,
/Розсердилась Саврадимка
Да й на свого мужа/ 2.

Розсердилась Саврадимка
Да й на свого мужа,
/Ізлізла на піч,
Сказала - недужа/ 2.

Ой уставай, мила,
Прив’їз тобі пива,
/Цур, тобі, Саврадим,
Болить моя спина/ 2.

Ой уставай, мила,
Прив’їз тобі меду,
/Цур тобі, Саврадим,
Голови не зведу/ 2.

Ой уставай, мила,
Прив’їз я дубину,
/Не товсту, не тонку,
Та й на твою спину/ 2.

Ой устала мила,
Так як не лежала,
/Обняла Саврадима
Та й поцілувала/ 2.

Бодай та дубина
Довіку родила,
/Вона мене молодую
Та й оздоровила/ 2.