Пісні

Васіль, Васіль,
/ Васіль, Васіль, васільочок. / 2

Пойдьом, Васіль,
/ Пойдьом, Васіль, у садочок. / 2

Сарвом, Васіль,
/ Сарвом, Васіль, там цвєточок. / 2

Савйом, Васіль,
/ Савйом, Васіль, там вєночок. / 2

Савйом вєнок,
/ Савйом вєнок, пойдом в танок. / 2

А в таночку,
/ А в таночку мой нєлюбий. / 2

Мой нєлюбий,
/ Мой нелюбий в гуслі грає. / 2

Он іграє,
/ Он іграє двє мєнуткє. / 2

Весна, весна пошла в гору за крутиє гори,
Чого ж дівка замуж пошла – шо чорніє брови.

Ой, од тину да й да тину кієм нє дакіну,
Просі, дєвко, вєрно Бога, шоб я нє загінув.

Просі, дєвко, малі Бога, шоб я прийшов з войска,
Буде твоя до осені розчесана коска.

Попуд мостом рибка з хвостом – нєкаму ловіті,
Є в нас дєвкі гарні – нєкаму любіті.

Кієв горить, Кієв горить, Чернобиль палає,
Нашая Гавронщина, як сонечко, сяє.

Ой, вийду я на вуліцу, сюда-туда гляну,
Нема мого міленького – я й дадому гряну.

Нема мого міленького ні дома, ні тута,
Ой, поросла при дорозі шавлія та рута.

На шавлію воду грію – на руту не буду,
Розсердився мій миленький – я просить не буду.

Нехай єго тіє просять, що греблю розносять,
Нехай єго тіє люблять, що в болоті трусять.

Вставай, дрємо,
/Вставай, дрємо, свєкор єдє/2

Нєхай єдє,
/Нєхай єдє, нє баюся (2).

Й а свекорко,
/Й а свекорко – нє батєнько/2

Й а свєкруха,
/Й а свєкруха – нє матєнка/2

Й а дєвєрко,
/Й а дєвєрко нє братєчок/2

Й а завіца,
/Й а завіца – нє сєстріца/2

Нєхай єдє,
/Нєхай єдє, нє баюся/2

Вітер з поля, хвиля з моря,
/Ой, да довела любов до горя/2

Ой, ти орле, сизокрилий,
/Скажи мені правдоньку, де ж мой мілой/2

А мой мілий да на работє,
/Ой, да на літєйному заводє/2

Що ж йон робіт, да виробляє,
/Ой, да мєдні трубоньки виливає/2

Пошла ж пара да по заводу,
/Ой, пошла неславонька по народу/2

Ой, пошла неславонька по народу,
/Да й на тую дєвочку, що без роду/2

Й а я слави да не боюся,
/Да й на той же дєвочкє оженюся/2

/Да за нашою да слободою/2
Росте жито да з лободой.

/Росте жито да з лободою/2
Да ячмєнь да сам сабою.

/Там Тетяна да жито жала/2
Правой ручкой да сєрп дєржала.

/Правой ручкой да сєрп держала/2
А лєвою да набірала.

/А лєвою да набірала/2
На шлях битий да поглядала.

/На шлях битий да на дорогу/2
Чи не їде да Ваня з лугу.

/Ой, он єдєт, а я бачу/2
Он сміється, а я плачу.

/Нє плач, дєвко, да нє плач, красна/2
Бачив луччу, да бачив кращу.

/Пад Іваном да сєдло сяє/2
А в Тетяни да платок має.

Запрагу я воли да крутарогі,
/ Поєдем ораті край дароги. / 2

Наоремо пару да глибокого,
/ Насіємо хмєлю вісокого. / 2

Насіємо хмєлю да вісокого,
/ Саберемо мєду салодкого. / 2

Саберемо мєду да салодкого,
/ Саберемо роду вельокаго. / 2

По багату сєстру да конєм пошлю,
/ Я по бєдну сєстру пєшком пойду. / 2

Да багатой сєстри да с коньмі нєма,
/ А бєдная сєстра пєшком прішла. / 2

Да багата сєстра за сталом сідіть,
/ А бєдная сєстра в порозі стоїть. / 2

Да багата сєстра да в жупанінє,
/ А бєдная сєстра в латунінє. / 2

Да ішов же братко да й у камору,
/ Отступіся, сєстро, із дарогі. / 2

‒ Чи я в тєбє, братко, да піла, єла,
/ Чи я в тєбє, братко, за столом сєла? / 2

‒ Да якбі ж ти, сєстро, да в жупанінє,
/ Да сідєла б з намі в компаніє. / 2

‒ А то ж ти, сєстро, да в латунінє,
/ Наробіла сраму всьой радінє. / 2

/Коло річки, коло броду/2
Набірала дівка воду.

/Вона брала, набірала/2
Своє личко промівала.

/Личко моє, рум’яноє/2
Да кому ж ти суждєной.

/Чи попові, чи дякові/2
Чи чумаченьку молодому.

/Оставайся, жінко, вдома/2
Рубай дрова до порога.

/Рубай дрова до порога/2
А лучину й до ослона.

/Решетом воду носить/2
А в сусіда солі просить.

Ой лєтів гарностай через сад,
Погубив пєр’єчко на весь сад.

А ми пєр’єчко зберемо,
Да й Ванєчкє вілєчко зав’ємо.

...
Да гарєлочкі нє пілі.

Звілі вілєчко з бєрьози,
Наши дєвочкі погризлі.

Да звілі вілєчко з осіни,
Наши дєвочки насєлі.

Ой, війшов місяць із-за хмари,
По синім небу розкатив,
/ Да й освітів усю долину
Да й сам за хмару закотив. / 2

А в той даліні стоїть хата,
А в хаті аганьок горить.
/ Там мати дочку вговоряє,
Дочка заплакана сидіть. / 2

‒ Ой доню ж моя, голубонька,
Ти в мене ягідка одна,
/ Не жди, не жди, бо він не прийде,
Його й на світі вже нема. / 2

Багато дехто заміж вийшов,
Багато декого нема,
/ Багато дівок заміж вийшло,
А ти чом заміж не пошла? / 2

Ой, нє косарка сіно косить,
А косить гострая коса,
/ Ой, нє работа дівку сушить,
А сушить мілого краса. / 2

Ой, дєсь ти рожа й у саду адна.
Рожа, рожа, червоная!

Ой, я нє одна, нєправда твоя.
Рожа, рожа, червоная!

Сколько пучечков, столько хлопчечков.
Рожа, рожа, червоная!

Сколько квіточок, столько дівочок.
Рожа, рожа, червоная!

Ой, ти вишенько, ти черешенько,
/Ой, коли ж ти зійшла, коли виросла/2

Навесні я зійшла, влітку виросла,
/На Дунай, на ріку похилилася/2

На Дунай, на ріку похилилася,
/Ой, чого ж ти, душа, зажурилася/2

Зажурилася я, що стояла сама,
/Що стояла сама пізно з вечора/2

Що стояла сама пізно з вечора,
/Дожидала тебе, моє серденько/2

Ой, ти березо кучерявая,
Чом ти, березо, не ясно гориш?

Молода була, як з горя цвіла,
Свєкруха лиха й огонь залила.

Свєкруха лиха й огонь залила,
Щоб я молода не вечеряла.

Щоб я молода не вечеряла,
Без вечероньки спатоньки лягла.

Заснула я сон, як місяць зійшов,
Заснула другой, як мілий прийшов.

Чи ти, міла, спіш, чи ти так лежиш,
Ой, я, мілий, сплю й думу думаю.

В кого дочок сім, там і доля всім,
А я в мати одна да й доля ж адна.

Ой, у полі криниченька,
Чумак наліває.

Чумак наліває,
Да а другой же чумаченько
Воли напуває.

Воли напуває,
Да воли ревуть, води нє п’ють,
На дворє свєтає.

На дворє свєтає,
Бодай же ви, сиві воли,
Й по Кріму зблуділі.

По Кріму зблуділі,
За що ви мене, чумаченька,
Навєк засмутілі.

Навєк засмутілі,
Да помер, помер чумаченько
У нєділю вранці.

Й у неділю вранці,
Да поховали чумаченька
Ой, у зєлєнай дубравці.

В зєлєной дубравці,
Ой, посаділі чумаченьку
Червону калину.

Червону калину,
Да прилєтєла сива зозуля
Да й сказала ку-ку.

Да й сказала ку-ку,
Да подай, милий, подай
Ой, правую руку.

Да й правую руку,
Ой, рад би ж я подаваті,
Абид випадаті.

Абид випадаті,
Та насипана земля,
Не можу ж встаті.

/ Рано мі, рано, да каму іті па каравай? / 2

/ Рано мі, рано, да дружкам іті па каравай. / 2

/ Рано мі, рано, да в новую камору. / 2

/ Рано мі, рано, да каму браті каравай? / 2

/ Рано мі, рано, да дружку браті каравай. / 2

/ Рано мі, рано, да дружку нєсті каравай. / 2

/ Рано мі, рано, да поставілі на столє. / 2

/ Рано мі, рано, да каму рєзать каравай? / 2

/ Рано мі, рано, да дружку рєзать каравай. / 2

/ Рано мі, рано, да з чаго спечений каравай? / 2

/ Рано мі, рано, да с трьох нівачок пшеніца. / 2

/ Рано мі, рано, да с трьох крініц вадіца. / 2

/ Рано мі, рано, да с курочки-щебетушечки яєчко. / 2

Рано-рано
/Да й сейду на гору/2
Ран(о).

Рано-рано
/Да вдару в далоні/2
Ран(о).

Рано-рано
/Щоб далоні щимєлі/2
Ран(о).

Рано-рано
/Щоб пєрсні звєнєлі/2
Ран(о).

Рано-рано
/Щоб русалачкі чулі/2
Ран(о).

Тин високий, тин високий,
А я перескочу,
Оддай мене, моя маті,
За кого я схочу.

Й оддала мєнє маті
За кого хотіла,
Шумить, гудє нагаєчка
Коло мого тєл.

Нагаєчка, дротяночка,
С кручком нє слєтає.
Серпаночок од сльозочок
Да й нє висихає.