Пісні

Із-под камєня вода тєчє –
Конь вади нє хоче.

Да конь вади нє хоче,
Ох, а я коня принєволю –
Конь вади напьйотса.

Да конь вади напьйотса,
Ох, обєрнувса назад сєбє –
Дєвчонка смєйотса.

Да дєвчонка смєйотса.
– Ох, нє смєйсь, нє смєйсь, дєвченонька,
Нє адну тєбє маю.

Нє адну тєбє маю,
Ох, а я таких дєвченоньок
Сам дєсєть кахаю.

Да сам дєсять кахаю,
Ох, одна єдє, коня вєдє,
А друга напуває.

А другає напуває,
Ох, а третяя сєдло нєсє,
Четверта сєдлає.

Да четверта сєдлає,
Ох, а п'ятая....
Шостая качає.

Й а шостая качає,
Ох, а сьомая надєває,
А восьма застєлає.

Й а восьма застєлає,
Ох, дєвятая п'є-гуляє,
А дєсятая плаче.

A дєсятая плаче:
– Ох, куда єдєш, ад'єжжає(ш),
Сизокрилой орлє.

Да сизокрилой орлє,
Ох, а хто мен(є), маладую, сю ночку пригорне?

Да й сю ночку пригорнє?
– Ох, пригортайся, моя міла,
К іншаму другому.

Да к іншаму другому,
Ой, да нє кажи тої правди,
Шо й мєні самому.

Божа Маті помірає,
Й она сину гаваріт:
/ – Як умру я, мой синочєк,
Будєш мєнє хараніт. / 2

Своїм пєнням-пагробєнням
І апостолам своїм.
/ Як умру я, мой синочєк,
Душу забереш собі. / 2

І послєдні мати слова
Нє могла сину сказать.
/ Головоньку ісхіліла,
Божа Маті помєрла. / 2

А апостоли явілісь,
А Хамат нє запосздал.
/ Довго плакалі-ридалі,
Божей Маті нє відать. / 2

– Зачєм било хараніті?
Ви зналі, шо я спєшу.
/ Я Марію, Матір Божу,
Мєртву з гроба васкрешу. / 2

А тєпєрь ми добре знаєм,
Шо Спасітєль разрєшил.
/ Гроб открилі, пасматрєлі –
Гроб пустой, Марії нєт. / 2

Гаварілі вражі людє, шо я замуж нє пайду.
/ Насіяла васільочкав й у вішньоваму саду. / 2

Й у вішньоваму саду,
/ А я тіє васильочкі харошенько праполю. / 2

Харошенько прапалю,
/ А за тиє васільочки любов сваю спамяну. / 2

Любов сваю спамєну,
/ Любов мая дарагая, й а разлука тєжела. / 2

Й а разлука тєжела,
/ Виводіла дєвченонька бєлогріваго коня. / 2

Бєлогріваго коня,
/ Вінімала із кармана шовка бєлєнькій платок. / 2

Шовка бєлєнькій платок,
/ Й утєряла карі глазкі, ще бєлюсєнькій відок. / 2

Живі, живі, чоловіче, живі да й покайся,
/ Да в велікіє раскоши да й нє удавайся. / 2

Бо велікіє раскоши, ох, й они ж тєбє зрадєть,
/ Й они тєбе, чалавіче, в тьомний гроб заправадєть. / 2

А в том тьомном гробі да тьма претямуща,
/ Нєхто тєбє нє заступіт, ох, ні цар, ні владика. / 2

– Цару ж ти мой, цару, цару мой нєбєсний,
/ Пусті ж мєнє ти, мой цару, хоч на цей світ, на зємлю. / 2

– Ох, нє зрінут тіє люді, катрі в морі втанулі,
/ Да нє встанут тіє люді, катрі ручки згорнулі. / 2

Ізгорнувши й бєлі ручки, з бєлим свєтом папращалісь:
/ – Пращай, пращай, мой бєлий свєт, да ще яснеє сонце. / 2

Да ще яснеє сонце,
/ Зачинілісь маї двєрі, зачинілось аконце. / 2

Зачинілось аконце –
/ Нє побачу бєлаго свєту, ох, ні ясного сонца. / 2

Лєтів воран через сад зєльоний
Да й став каліну клєвать.

Да й став каліну клєвать,
Любів парєнь красівую дєвку да й нє думав єї брать.

Да й нє думав єї брать,
Ой только думав з єє насмєятса, залатоє кольцо знять.

Залатоє кольцо знять,
Ой она, стєрва, парня отравіла да й стала його пітать.

Да й стала його пітать:
– Ой скажи, скажи, й а мой разлюбєзний, ад чєго ти заболєл?

Й ад чєго ти заболєл?
Ой чи й ад піва, чи ад гарілочки, чи з салодкаго віна?

Й ад салодкого віна?
Ой скажи, мілой, друг мой разлюбєзной, калі будєш памірать?

Калі будєш памірать?
Ой скажи, скажи, друг мой разлюбєзной, а дє ж тєбє пахавать?

А дє ж тєбє пахавать?
– Ой, хавай, міла, мая разлюбєзна, дє три шляхи з Криму йдуть.

Дє три шляхі з Криму йдуть.
Ох, одін – Псковской, а другий – Растовской, третій – прямо на Москву.

Третій – прямо на Москву,
Ох, а ти, міла, мая разлюбєзна, нє вдавайся й у таску.

Ой да ти калінушка-размалінушка,
/ Ой да ти нє стой, нє стой на гарє крутой. / 2

Ти нє стой, нє стой, на гарє крутой,
/ Ой да нє спускай гілля на сінє морє.. / 2

Ох, да нє спускай гілля на сінє морє,
/ Ох, да як на том морю карабєль пливьот. / 2

Ой да карабєль пливьоть, аж вада ревьот,
/ Ой да як на том караблє три палка салдат. / 2

Ох, да три палка салдат, маладих ребят,
/ Ой да як адін салдат Богу молітса. / 2

Ой да як адін салдат Богу молітса,
/ Ой а другой салдат дамой просітса. / 2

– Ой да камандір-майор, й атпусті дамой,
/ Ой да й атпусті дамой к женє маладой. / 2

Ой папуд мостом да й трава з хвостом,
Тудой вада да пратєкає.

Тудой вода пратєкає,
Да що в той вадє, да па той бістрай,
Щука-риба з ліном грає.

Щука-риба з ліном грає,
Да то й нє риба,
Да то й нє щука –
То наша з мілєнькім разлука.

Наша з мілєнькім разлука,
Ох, разлучила да нас нєволя,
Царска бєлая карона.

Царска бєлая карона,
Ох, царска бєлая й карона
Давєла мілого й да гроба.

Давєла мілого й да гроба,
Ох, памри ж, мілой, да ізвєчора,
А я памру да завтра вранци.

А я памру завтра вранци,
Ой пахавайтє, ой пахаранітє
В адной трунце да в адной ямце.

В адной трунце, в адной ямце,
Ой пахавайтє, ой пахаранітє,
Дє два дуба схилілося.

Де два дуба схилілося,
Ох, нехай люді ой пагаворять,
Що ми вєрно да любілєся.

Що ми вєрно любілєся,
Ой пахавайтє, ой пахаранітє,
Дє стояла тьомна хмара.

Дє стояла тьомна хмара,
Ох, нехай люді да й пагаворєть,
Що так лєжить да любов пара.

Ой хадів, хадів мєсяц па нєбу.
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Зорі, заранічкі, маї сєстрічкі.
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Хадіть за мною Бога шукаті. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Ой нашлі Бога в пана за сталом. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Ой сєдіт же йон да й на пакутє.
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Да дєржить же йон три свєтітєлі.
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Пєрвий свєтітєль – Святе Рожество. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Другий свєтітєль – Святи(й) Васілій. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Третій свєтітєль – Іван Крєстітєль. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Святе Рожество радость принєсло. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Святе Васіля развєсєліло. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Іван Хрєстітєль воду й охрєстів. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Воду й охрєстів – на вєсь свєт пустів.
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Ми вам пєсєнкі допєваємо,
Щастєм-здоровєм надєляємо.
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Да з милим Богом, да з Новим годом. Радуйся!
Радуйся, зємлє, Христос, Син Божий вродівся!

Ой хто хоче, ой хто може ці кзамєни здаті,
/ Ой сколько нє, сколько трєба вєру знаті. / 2

А при конце вєка
/ Будуть злиє лєта. / 2

Адни адного
/ Крєпко нєнавідєт. / 2

А чєсна сина
/ Родічамі бродіть. / 2

А Божая Маті
/ Сваго сина просіть. / 2

Горкімі слєзамі
/ Малітву празносіть. / 2

– Ой синочєк мілий,
/ Будь судом тєрпімий. / 2

– Ох, ти ж мамко ж моя,
/ Важна прозьба твая. / 2

Вже трідцать трі годи,
/ Як я научаю. / 2

Жодног(о) покаяння
/ Ад цього нє маю. / 2

У карчмє повная,
/ Кнутом набітая. / 2

А у церкві рідко,
/ Бо в нєдєлю свято. / 2

А в нєдєлю свято,
/ А вєсь мір заспаний. / 2

Янгал побуджає,
/ А враг присипає. / 2

Янгал стоїть, плаче,
/ Злодія он скаче. / 2

Плаче перед Богам:
/ – Святая нєдєля, / 2

Як будєтє, люді,
/ Да в церкві хадіті, / 2

Дак будє вам Гасподь
/ Із нєба платіті. / 2

Як будєтє, люді,
/ Ніщих надараті, / 2

Дак будє вам Гасподь
/ Стали наполняті. / 2

Да дай же нам, Боже,
/ Да в мірі прожиті. / 2

Святую нєдєлю
/ Вавєкі славіті. / 2

Па горам, па садам сам Гасподь пахадів,
/ Сам Гасподь пахадів, слєдочкамі паслєдів. / 2

Слєдочкамі послєдів, ще й каділом покадів,
/ Ще й каділом покадів, ще й крапілом покрапів. / 2

Ще й каділом покадів, ще й крапілом покрапів,
/ Для маладих удов райскій сад пасадів. / 2

– Маладиє вдави, палівайтє сади
/ Раннєю росою, гарачою слєзою. / 2

Маладиє вдави нє паслушалісь,
/ Напустілі води з-под крутої гари. / 2

З-под крутої гори,
/ І гарячої, ще й кип’ячої. / 2

Ще й гарячої, ще й киплячої,
/ Райскіє сади повисушивалі. / 2

Ой у том же саду, там стєжечка лєжить,
/ Там стєжечка лєжить, там два анголи йдуть. / 2

Там два ангєла йдуть, грєшну душу вєдуть,
/ Грєшну душу вєдуть да й распітивають: / 2

– Ой ти грєшна душа, чи ти скупа була,
/ Чи ти скупа була, чи ти глупа була? / 2

Чи ти скупа була, чи ти глупа була,
/ Ніщіх й убогіх да й не надарала. / 2

Ніщіх й убогіх да й не надарала,
/ Тьомной ноченькі да й нє саблюдала. / 2

– Я й малада була, да цього не знала,
/ Дак за тим моя душа ув ад грєшний попала. / 2

Пойду я в садочок, да вірву лісточек,
/ Да й понакриваю мілого слєдочек. / 2

Шоб раса нє впала, пташки нє хаділі,
/ Шоб маго мілого другі нє любілі. / 2

Другі палюбілі да причарували,
/ Нє салону рибу вєчєрать давали. / 2

‒ Вєчєрай, козачє, да й не сумнівайся,
/ Калі маєш жінку, то й мінє признайся. / 2

‒ Ох, я маю жінку, ще й діточек двоє,
/ Ще й діточек двоє, черняві й обоє. / 2

Ще й діточек двоє, черняві обоє,
/ Жалко покідаті тєбє маладою. / 2

Казачє, казачє, дураком остався,
/ На чужой старонці жонатим признався. / 2

Циганка ж варожка шутіла да нада мной,
/ За рученьку ж брала, качала да галавой. / 2

Качала да галавой:
/ – Красіва дєвчонка – нєщасной ти растьош. / 2

Нєщаснай ти растьош,
/ Паєдєш вєнчатса, на рєчку впадьош. / 2

Й у рєченьку впадьош.
/ – Ох, нє вєрь ти, дєвчино, нє вєрь ти нікаму. / 2

Нє вєрь ти нікаму,
/ Ох, павєрь, мая міла, мінє да й аднаму. / 2

Мінє же й аднаму,
/ Ох, я й вистраю мост да й на тисячу вьорст. / 2

– Чого грєшнік довго мєдліш,
Чом нє станєш од грєхов?
/ Развє ти мінє нє вєріш,
Шо я єсть тобі пакров? / 2

Єсть тобі в Царствє блаженство,
Єсть тобі райскій вінєц.
/ Ти вєрніся, син заблудший,
Я прєдвєчний твой отєц. / 2

Ти вєрніся, син заблудший,
Я предвєчний твой отєц.
/ І в награду я вєщаю
Тобі райскій свій вєнєц. / 2

– Ой Госпаді ж милосєрдний,
Як я до тєбє прійду?
/ Я, грєхамі й отяжонний,
Своєму врагу служу. /2

– Прийді, чадо, ко мнє смєло,
Я тобі грєхі прощу.
/ Брось ти своє злоє дєло,
Я й до царства давєду. /2

– Ой Госпаді мілосєрдний,
Як я до тєбє прійду?
/ Я й, грєхамі отяжонний,
Скоро й в ад пойду. / 2

– Прійді, чадо, ко мнє смєло,
Творєніє рук моїх.
/ Ти найдьош во мнє отраду,
Спасєшся од грєхов сваїх. / 2

– Я по своїм вазраженням
Много міра возлюбіл,
/ А на тєбє, мой спасітєль,
На тєбє савсєм забил. / 2

Я на Госпада ж забувся,
Я малітву й нє чітал.
/ Церкву Божую й аставіл
І в раскошах в мірє жил. / 2

– Ой живєш в етом мірє,
Як заблудшая й овца.
/ А в нєбєсному ти царствє
Будєш жить і бєз конца. / 2

Слава тобі, Госпаді, слава тобі,
Шо ми сабраліся славіті Тєбє.